МУНДШТУЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
мундшту́к «частина цигарки, люльки, духового музичного інструмента, яку беруть у рот; додаткові залізні вудила»
запозичення з німецької мови;
нім. Múndstück «тс.» складається з основ іменників Mund «рот», спорідненого з гот. munþ, дангл. mūđ, дісл. munnr «тс.», лат. mando «жую, кусаю», гр. μάϑυιαι «щелепи», і Stück «кусень, шматок»;
р. мундшту́к, [мушту́к], бр. мушту́к, п. munsztuk, заст. musztuk, болр. му́ндщук, м. муштикла, схв. мỳндштик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моштук
«тс.»
мушту́к
«тс. Ж; вудила Пі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мушту́к | білоруська |
| munþ | готська |
| μάϑυιαι «щелепи» | грецька |
| mūđ | давньоанглійська |
| munnr «тс.» | давньоісландська |
| mando «жую, кусаю» | латинська |
| муштикла | македонська |
| Múndstück «тс.» | німецька |
| munsztuk | польська |
| мундшту́к | російська |
| мỳндштик | сербохорватська |
| мушту́к | українська |
| Mund «рот» | ? |
| Stück «кусень, шматок» | ? |
| musztuk | ? |
| му́ндщук | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України