МУНДИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мунди́р «формений одяг; [солдат Ж]»
через посередництво російської і далі, очевидно, німецької мов (нім. Montúr, Montíerung, [Mondierung] «тс.») запозичено з французької;
фр. monture «збирання; оправа; спорядження» є похідним від monter «підіймати; складати, збирати»;
нім. Montúr виводять також від ісп. montura «кавалерійське спорядження» (Holub–Lyer 325) або від іт. montura «форма одягу» (Machek ESJČ 383), які відповідають фр. monture «спорядження»;
р. болг. мунди́р, бр. мундзі́р, п. mundur, ч. слц. mundúr, м. мундир, схв. мỳндӣр;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мунде́р
«мундир»
мундирува́ти
«одягати в мундир»
мунди́рша
«дружина солдата»
обмундиро́вка
обмундирува́ння
обмундирува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мундзі́р | білоруська |
мунди́р | болгарська |
montura «форма одягу» | італійська |
мундир | македонська |
Montúr | німецька |
mundur | польська |
мунди́р | російська |
мỳндӣр | сербохорватська |
mundúr | словацька |
monture «збирання; оправа; спорядження» | французька |
monture «спорядження» | французька |
mundúr | чеська |
monter «підіймати; складати, збирати» | ? |
montura «кавалерійське спорядження» | ? |
му́нду́р «мундир»
запозичення з польської мови;
п. mundur «тс.» відповідає укр. мунди́р (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mundur «тс.» | польська |
мунди́р | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України