МУЛІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мул «намул, ґлей; [сміття Ж]»
зв’язок з лит. mauliótis «забруднитися», múlti «ставати брудним», mulvė «мул» (Фасмер III 7; Преобр. І 567; Būga RR I 465–466; Bezlaj ESSJ II 206) менш імовірний;
псл. mulъ, (‹*moul-), mulь;
очевидно, споріднене з лит. máuras «мул», mùras «тс.; промокла земля», вірм. mōr «бруд; болото», гр. μύρομαι «точу (рідину), плачу»;
іє. *meu«ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина»;
р. [мул] «мул», [муль] «мутна, брудна вода», бр. [мул] «мул», п. muł «тс.», ч. [mul] «тс.; дощова вода», слц. múl’ «мул», нл. [mul], схв. мŷљ, слн. múlj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мул
«вимоїна»
ви́мулити
«розмити»
замули́ти
«занести мулом»
змули́ти
«змити; занести мулом»«місце, покрите мулом»
змуль
«мул; змита земля»
мула́
мула́вий
«мулистий»
мулави́на
«мулистий ґрунт»
мула́к
«кефаль, лобан, Mugil cephalus L.»
(іхт.)
мулина́
му́ли́стий
му́лити
«заносити мулом; заносити снігом або піском Корз»
му́литися
мулки́й
мулкува́тий
мулови́к
«cрібний карась, Carassius gibelio Block»
(іхт.)
мулува́тий
муль
«тс.»
мульникува́тий
«мулкий»
на́мі́л
«мул»
наму́л
наму́ла
«тс.»
намули́зна
«намите родовище»
намули́на
«тирса (від пиляння дерева)»
наму́ли́стий
наму́лити
«нанести водою»
намуло́вище
«луг, покритий мулом»
намуля́нка
«водорість»
намулянки́
памула
«мул»
памулка
памулок
«тс.»
перему́лина
«калюжа, болото»
приму́лина
«нанесений водою мул»
примулити
«покрити мулом»
промули́ти
«вимити (дощем)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул «мул» | білоруська |
| mōr «бруд; болото» | вірменська |
| μύρομαι «точу (рідину), плачу» | грецька |
| *meu «ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина» | індоєвропейська |
| mauliótis «забруднитися» | литовська |
| máuras «мул» | литовська |
| mul | нижньолужицька |
| muł «тс.» | польська |
| mulъ | праслов’янська |
| мул «мул» | російська |
| м | сербохорватська |
| múl' «мул» | словацька |
| múlj «тс.» | словенська |
| муль «мутна, брудна вода» | українська |
| mul «тс.; дощова вода» | чеська |
| múlti «ставати брудним» | ? |
| mulvė «мул» | ? |
| mulь | ? |
| mùras «тс.; промокла земля» | ? |
мул «гібрид коня і осла»
запозичено з латинської мови, можливо, через посередництво західнослов’янських та германських мов (свн. mūl, mûle);
лат. mūlus «тс.» вважається спорідненим з гр. μυχλός «некастрований осел», алб. mušk «мул»;
р. бр. мул, п. mul, ч. слц. вл. нл. mul, болг. м. муле, схв. мула, слн. múla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́ла
«тс.»
мули́ця
«ослиця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mušk «мул» | албанська |
| мул | білоруська |
| муле | болгарська |
| mul | верхньолужицька |
| μυχλός «некастрований осел» | грецька |
| mūlus «тс.» | латинська |
| муле | македонська |
| mul | нижньолужицька |
| mul | польська |
| мул | російська |
| м | сербохорватська |
| mul | словацька |
| múla | словенська |
| mul | чеська |
намулок «руслиця, Elatine L.» (бот.)
похідне утворення від мул (на́му́л);
назва зумовлена тим, що ця рослина росте у водоймах зі стоячою водою, на мулистих обмілинах тощо;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул (на́му́л) | ? |
маму́лити «бруднити, гидити»
афективне утворення, очевидно, пов’язане з мул;
пор. інші подібні дієслова з подвоєнням першого кореневого приголосного ба́бляти, ба́брати, по́рпати та ін;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул | ? |
| інші | ? |
| ба́брати | ? |
| по́рпати | ? |
му́лич «черепашки, молюски, Муtilus Ж; -- п. [muliszka, muleszka] «шкарлупа черепашок, винесена хвилями на берег моря» (зоол.)
очевидно, пов’язане з мул, наму́л;
;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| muliszkaq | польська |
| muleszka | польська |
| мул | ? |
| наму́л | ? |
муля́нка «Limosella aquatica L.» (бот.)
похідне утворення від мул «намул», калька наукової латинської назви limosella, утвореної від Iῑmōsus «мулистий, болотистий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул «намул» | ? |
| Iῑmōsus «мулистий, болотистий» | ? |
му́лька́ «дрібна рибка Г; молодий приплід риб Ж; (іхт.) гольян, Phoxinus rivularis Ж»
пізніше зазнало семантичного і звукового зближення з мілки́й, мі́лька «дрібна риба», мальо́к;
очевидно, як і [мула́к] «кефаль», [мулови́к] «срібний карась», первісно пов’язане з мул «намул»;
р. [муль] «мальок; дрібний окунь; гольян», [мулёк] «тс.», [муля́к] «гольян», [мул] «кефаль, Mugil cephalus L.», [му́лы] «дрібна риба, мальки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мôль
мо́льга́
мо́лька
«ТС.»
молюга́
молю́зга́
мулі́вка
муль
мульга́
мульо́к
«минь, миньок, Lota lota»
(іхт.)
му́ляви́ця
муля́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| муль «мальок; дрібний окунь; гольян» | російська |
| мулёк «тс.» | українська |
| муля́к «гольян» | українська |
| мул «кефаль, Mugil cephalus L.» | українська |
| му́лы «дрібна риба, мальки» | українська |
| мілки́й | ? |
| мі́лька «дрібна риба» | ? |
| мальо́к | ? |
| мула́к «кефаль» | ? |
| мулови́к «срібний карась» | ? |
| мул «намул» | ? |
мури́на «невелике болітце, що залишається після повені»
псл. murъ, очевидно, пов’язане з murava «мурава»;
споріднене з лит. máuras «бруд», mùras «мокра земля», mùrti, mùrstu «мокнути», лтс. murît «забруднювати», дангл. снн. дфриз. mōr «болото», нвн. Moor, англ. moor «тс.», іє. *mor-;
припускається дальший зв’язок з мул, ми́ти (Фасмер III 10–11);
р. [мур] «пліснява», [мурли́на] «озеро коло болота», ч. mour «сажа, кіптява», слц. múr «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| moor «тс.» | англійська |
| mōr «болото» | давньоанглійська |
| mōr «болото» | давньофризька |
| murît «забруднювати» | латиська |
| máuras «бруд» | литовська |
| Moor | нововерхньонімецька |
| murъ | праслов’янська |
| мур «пліснява» | російська |
| mōr «болото» | середньонижньонімецька |
| múr «тс.» | словацька |
| мурли́на «озеро коло болота» | українська |
| mour «сажа, кіптява» | чеська |
| murava «мурава» | ? |
| mùras «мокра земля» | ? |
| mùrti | ? |
| mùrstu «мокнути» | ? |
| *mor- | ? |
| мул | ? |
| ми́ти | ? |
о́муль «риба родини лососевих, Salmo omul» (іхт.)
виводиться також (Leder 33) від р. [му́лить] «муляти, терти» (у значенні нерестування);
зіставляється (Преобр. I 650) з гр. μύλλος «головень»;
пов’язується (Фасмер III 140; Горяев 239) з мул, му́лити (воду);
очевидно, запозичення з російської мови;
р. о́муль «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
бр. о́муль;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́муль | білоруська |
| μύλλος «головень» | грецька |
| му́лить «муляти, терти» (у значенні нерестування) | російська |
| о́муль «тс.» | російська |
| мул | ? |
| му́лити (воду) | ? |
рум «сміття, тріски, щебінь Нед; підстилка; хвоя; мох; сухе листя О»
можливо, через посередництво західнослов’янських мов запозичено з угорської, пор. уг. rom «руїни» (Brückner 468; Holub–Kop. 318);
пор. слц. [múr] «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя», ч. [mour] «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне», [mîr] «хвоя з глиною; спалена солома», що зіставлялися з лит. máuras (частіше мн. mauraĩ) «багно» (в річці), укр. мул (Machek ESJČ 524; Holub–Lyer 426);
ч. слц. rum(y) розглядалися як результат метатези давнішого múr;
для п. rum припускався зв’язок з нім. Rummel «старий мотлох, лахміття» (SW V 767–768);
не зовсім ясне;
п. ч. rum «будівельне сміття, руїни», слц. rumy «руїни»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
румови́на
«сміття, уламки»
румо́висько
«тс.»
румо́вище
«руїна»
руму́шина
«сміття, тріски; сірий дуже пухкий ґрунт (суміш вапна і крейди)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| máuras «багно» (частіше мн. mauraĩ)(в річці) | литовська |
| Rummel «старий мотлох, лахміття» | німецька |
| rum | польська |
| rum «будівельне сміття, руїни» | польська |
| múr «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя» | словацька |
| rum(y) | словацька |
| múr | словацька |
| rumy «руїни» | словацька |
| rom «руїни» | угорська |
| мул | українська |
| mour «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне» | чеська |
| mór «хвоя з глиною; спалена солома» | чеська |
| rum(y) | чеська |
| múr | чеська |
| rum «будівельне сміття, руїни» | чеська |
хмула́ «бур’ян; полова»
не зовсім ясне;
можливо, експресивні утворення, пов’язані з назвами бур’янів молока́н, мо́лоч, пор. також [мул] «сміття»;
х на початку слів могло з’явитися під впливом синонімічних хаму́з «дрізки», хаму́ззя «дрібно побиті гілки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хмола́
«тс.»
хму́лавий
«каламутний (про воду)»
хмули́стий
«засмічений (про збіжжя)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| молока́н | ? |
| мо́лоч | ? |
| мул «сміття» | ? |
| хаму́з «дрізки» | ? |
| хаму́ззя «дрібно побиті гілки» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України