МУЛИСТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
мул «намул, ґлей; [сміття Ж]»
псл. mulъ, (‹*moul-), mulь;
очевидно, споріднене з лит. máuras «мул», mùras «тс.; промокла земля», вірм. mōr «бруд; болото», гр. μύρομαι «точу (рідину), плачу»;
іє. *meu«ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина»;
зв’язок з лит. mauliótis «забруднитися», múlti «ставати брудним», mulvė «мул» (Фасмер III 7; Преобр. І 567; Būga RR I 465–466; Bezlaj ESSJ II 206) менш імовірний;
р. [мул] «мул», [муль] «мутна, брудна вода», бр. [мул] «мул», п. muł «тс.», ч. [mul] «тс.; дощова вода», слц. múl’ «мул», нл. [mul], схв. мŷљ, слн. múlj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мул
«вимоїна»
ви́мулити
«розмити»
замули́ти
«занести мулом»
змули́ти
«змити; занести мулом»«місце, покрите мулом»
змуль
«мул; змита земля»
мула́
мула́вий
«мулистий»
мулави́на
«мулистий ґрунт»
мула́к
«кефаль, лобан, Mugil cephalus L.»
(іхт.)
мулина́
му́ли́стий
му́лити
«заносити мулом; заносити снігом або піском Корз»
му́литися
мулки́й
мулкува́тий
мулови́к
«cрібний карась, Carassius gibelio Block»
(іхт.)
мулува́тий
муль
«тс.»
мульникува́тий
«мулкий»
на́мі́л
«мул»
наму́л
наму́ла
«тс.»
намули́зна
«намите родовище»
намули́на
«тирса (від пиляння дерева)»
наму́ли́стий
наму́лити
«нанести водою»
намуло́вище
«луг, покритий мулом»
намуля́нка
«водорість»
намулянки́
памула
«мул»
памулка
памулок
«тс.»
перему́лина
«калюжа, болото»
приму́лина
«нанесений водою мул»
примулити
«покрити мулом»
промули́ти
«вимити (дощем)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул «мул» | білоруська |
| mōr «бруд; болото» | вірменська |
| μύρομαι «точу (рідину), плачу» | грецька |
| *meu «ВОГКИЙ; гнилий; брудна рідина» | індоєвропейська |
| máuras «мул» | литовська |
| mauliótis «забруднитися» | литовська |
| mul | нижньолужицька |
| muł «тс.» | польська |
| mulъ | праслов’янська |
| мул «мул» | російська |
| м | сербохорватська |
| múl' «мул» | словацька |
| múlj «тс.» | словенська |
| муль «мутна, брудна вода» | українська |
| mul «тс.; дощова вода» | чеська |
| mulь | ? |
| mùras «тс.; промокла земля» | ? |
| múlti «ставати брудним» | ? |
| mulvė «мул» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України