МУДРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
му́дрий «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
іє. *men- «мислити»;
р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, слц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мудрішки
«завитки; викрутаси; прикраен»
ви́мудрувати
«одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
ви́мудруватися
«позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
заму́дрий
«який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
зму́дра
«мудро, розумно»
змудрува́ти
«перехитрити, обманути»
муде́рія
«гонор, пиха»
муде́рний
«вправний; майстерний»
муде́рський
«тс.»
мудраге́ль
мудра́к
мудра́ція
«мудрість, метикуватість, [мистецтво]»
(ірон.)
мудра́чити
«мудрувати»
му́дре́ць
мудри́во
«мистецтво; винахідливість»
мудриге́лик
«хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] «кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка»
(му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
мудри́ти
«тс.»
мудрі́ти
«ставати мудрим»
мудро́ваний
мудрува́ти
«роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
мудрува́тий
«важкий, складний для розуміння»
мудря́чий
«мудро мислячий; розумний; мудруючий»
мудря́чити
«мудрувати»
недомудр
немудренний
нему́дрий
«простий, нехитрий»
немудря́чий
немудря́щий
«тс.»
прему́дрий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́дры | білоруська |
| мъ́дър | болгарська |
| múdry | верхньолужицька |
| μανϑανω «дізнаюсь, розумію» | грецька |
| muntar «жвавий, бадьорий» | давньоверхньонімецька |
| mēdhā «мудрість, розум, думка» | давньоіндійська |
| мудръ | давньоруська |
| *men- «мислити» | індоєвропейська |
| muôdrs «бадьорий» | латиська |
| mandrùs «бадьорий; гордий» | литовська |
| мудар | македонська |
| múdry | нижньолужицька |
| mądry | польська |
| mǫdrъ | праслов’янська |
| му́дрый | російська |
| му́дар | сербохорватська |
| móder | словенська |
| мѫдръ | старослов’янська |
| м | українська |
| moudrý | чеська |
| cлц. múdry | чеська |
| mьněti «думати» | ? |
матема́тика
запозичення з латинської мови;
лат. mathēmatica «тс.» походить від гр. μαθαηματική (τέχνη) «математичне (мистецтво)», пов’язаного з μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ «мудрий», укр. му́дрий;
р. болг. м. матема́тика, бр. матэма́тыка, п. matematyka, ч. слц. вл. matematika, схв. матемàтика, слн. matemátika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
математиза́ція
математизува́ти
матема́тик
математи́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| матэма́тыка | білоруська |
| матема́тика | болгарська |
| matematika | верхньолужицька |
| μαθαηματική «математичне (мистецтво)» (τέχνη) | грецька |
| mathēmatica «тс.» | латинська |
| mañdras «бадьорий, жвавий» | литовська |
| матема́тика | македонська |
| matematyka | польська |
| mǫdrъ «мудрий» | праслов’янська |
| матема́тика | російська |
| матемàтика | сербохорватська |
| matematika | словацька |
| matemátika | словенська |
| му́дрий | українська |
| matematika | чеська |
| μάθημα «знання, вчення; наука про величини» | ? |
| μανθάνω «вивчаю, пізнаю» | ? |
мудри́на «модрина, Larix europaea [Pinus larix] L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої назви модри́на, зближеної з фонетично подібною основою му́дрий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мудрене́ць
му́дрень
му́дрик
му́дрінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| модри́на | ? |
| му́дрий | ? |
любому́др «філософ; (мудрець]» (заст.)(1627)
складне утворення з основ слів люби́ти і му́дрий, виникло як калька гр. φιλόσοφος «учений» (букв. «любитель мудрості»);
пор. і др. любомудриє, що є калькою гр. φιλοσοφία (букв. «любов до мудрості»).– Фасмер І 545.– Див. ще люби́ти, му́дрий;
р. заст. любому́др «філософ», др. любомудрьць, п. заст. lubomędrzec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
любомудріє
«філософія»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φιλόσοφος | грецька |
| φιλοσοφία | грецька |
| любомудриє | давньоруська |
| любомудрьць | давньоруська |
| lubomędrzec «тс.» (заст.) | польська |
| любому́др «філософ» (заст.) | російська |
| люби́ти | українська |
| му́дрий | українська |
хрестома́тія «збірник вибраних творів або уривків з них, складений як навчальний посібник»
запозичення з латинської або з грецької мови;
лат. chrēstomathia «тс.» походить від гр. χρηστομάϑεια «тс.» – складного слова, утвореного з основ прикметника χρηστός «хороший, відмінний, корисний», пов’язаного з χρή «необхідно, треба, слід», яке надійних відповідників в інших індоєвропейських мовах не має, та іменника μάϑος «знання, досвід, мудрість» від μανϑάνω «вчитися, вивчати, довідуватися», яке зводиться до іє. *mn̥dh- ‹*men-dh- ‹ *men-dhē- «застосовувати свої здібності» і споріднене з лит. mandrùs «бадьорий, жвавий, пильний», псл. mǫdrъ, укр. му́дрий;
р. хрестома́тия, бр. хрэстама́тыя, п. слц. chrestomatia, ч. chrestomatie, вл. chrestomatija, болг. христома́тия, м. хрестоматиja, схв. хрестома́тиja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хрестоматі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрэстама́тыя | білоруська |
| христома́тия | болгарська |
| chrestomatija | верхньолужицька |
| χρηστομάϑεια «тс.» | грецька |
| *mn̥dh- ‹*men-dh- ‹ *men-dhē- «застосовувати свої здібності» | індоєвропейська |
| chrēstomathia «тс.» | латинська |
| mandrùs «бадьорий, жвавий, пильний» | литовська |
| хрестоматиja | македонська |
| chrestomatia | польська |
| mǫdrъ | праслов’янська |
| хрестома́тия | російська |
| хрестома́тиja | сербохорватська |
| chrestomatia | словацька |
| му́дрий | українська |
| chrestomatie | чеська |
| χρηστός «хороший, відмінний, корисний» | ? |
| χρή «необхідно, треба, слід» | ? |
| μάϑος «знання, досвід, мудрість» | ? |
| μανϑάνω «вчитися, вивчати, довідуватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України