МУДРА — ЕТИМОЛОГІЯ

му́дрий «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»

псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
іє. *men- «мислити»;
р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, слц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
зму́дра «мудро, розумно»
змудрува́ти «перехитрити, обманути»
муде́рія «гонор, пиха»
муде́рний «вправний; майстерний»
муде́рський «тс.»
мудраге́ль
мудра́к
мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
мудра́чити «мудрувати»
му́дре́ць
мудри́во «мистецтво; винахідливість»
мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] «кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
мудри́ти «тс.»
мудрі́ти «ставати мудрим»
мудро́ваний
мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
мудря́чити «мудрувати»
недомудр
немудренний
нему́дрий «простий, нехитрий»
немудря́чий
немудря́щий «тс.»
прему́дрий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́дры білоруська
мъ́дър болгарська
múdry верхньолужицька
μανϑανω «дізнаюсь, розумію» грецька
muntar «жвавий, бадьорий» давньоверхньонімецька
mēdhā «мудрість, розум, думка» давньоіндійська
мудръ давньоруська
*men- «мислити» індоєвропейська
muôdrs «бадьорий» латиська
mandrùs «бадьорий; гордий» литовська
мудар македонська
múdry нижньолужицька
mądry польська
mǫdrъ праслов’янська
му́дрый російська
му́дар сербохорватська
móder словенська
мѫдръ старослов’янська
м українська
moudrý чеська
cлц. múdry чеська
mьněti «думати» ?

матема́тика

запозичення з латинської мови;
лат. mathēmatica «тс.» походить від гр. μαθαηματική (τέχνη) «математичне (мистецтво)», пов’язаного з μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ «мудрий», укр. му́дрий;
р. болг. м. матема́тика, бр. матэма́тыка, п. matematyka, ч. слц. вл. matematika, схв. матемàтика, слн. matemátika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

математиза́ція
математизува́ти
матема́тик
математи́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
матэма́тыка білоруська
матема́тика болгарська
matematika верхньолужицька
μαθαηματική «математичне (мистецтво)» (τέχνη) грецька
mathēmatica «тс.» латинська
mañdras «бадьорий, жвавий» литовська
матема́тика македонська
matematyka польська
mǫdrъ «мудрий» праслов’янська
матема́тика російська
матемàтика сербохорватська
matematika словацька
matemátika словенська
му́дрий українська
matematika чеська
μάθημα «знання, вчення; наука про величини» ?
μανθάνω «вивчаю, пізнаю» ?

мудри́на «модрина, Larix europaea [Pinus larix] L.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої назви модри́на, зближеної з фонетично подібною основою му́дрий;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мудрене́ць
му́дрень
му́дрик
му́дрінь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
модри́на ?
му́дрий ?

любому́др «філософ; (мудрець]» (заст.)(1627)

складне утворення з основ слів люби́ти і му́дрий, виникло як калька гр. φιλόσοφος «учений» (букв. «любитель мудрості»);
пор. і др. любомудриє, що є калькою гр. φιλοσοφία (букв. «любов до мудрості»).– Фасмер І 545.– Див. ще люби́ти, му́дрий;
р. заст. любому́др «філософ», др. любомудрьць, п. заст. lubomędrzec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

любомудріє «філософія» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
φιλόσοφος грецька
φιλοσοφία грецька
любомудриє давньоруська
любомудрьць давньоруська
lubomędrzec «тс.» (заст.) польська
любому́др «філософ» (заст.) російська
люби́ти українська
му́дрий українська

хрестома́тія «збірник вибраних творів або уривків з них, складений як навчальний посібник»

запозичення з латинської або з грецької мови;
лат. chrēstomathia «тс.» походить від гр. χρηστομάϑεια «тс.» – складного слова, утвореного з основ прикметника χρηστός «хороший, відмінний, корисний», пов’язаного з χρή «необхідно, треба, слід», яке надійних відповідників в інших індоєвропейських мовах не має, та іменника μάϑος «знання, досвід, мудрість» від μανϑάνω «вчитися, вивчати, довідуватися», яке зводиться до іє. *mn̥dh- ‹*men-dh- ‹ *men-dhē- «застосовувати свої здібності» і споріднене з лит. mandrùs «бадьорий, жвавий, пильний», псл. mǫdrъ, укр. му́дрий;
р. хрестома́тия, бр. хрэстама́тыя, п. слц. chrestomatia, ч. chrestomatie, вл. chrestomatija, болг. христома́тия, м. хрестоматиja, схв. хрестома́тиja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хрестоматі́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хрэстама́тыя білоруська
христома́тия болгарська
chrestomatija верхньолужицька
χρηστομάϑεια «тс.» грецька
*mn̥dh- ‹*men-dh- ‹ *men-dhē- «застосовувати свої здібності» індоєвропейська
chrēstomathia «тс.» латинська
mandrùs «бадьорий, жвавий, пильний» литовська
хрестоматиja македонська
chrestomatia польська
mǫdrъ праслов’янська
хрестома́тия російська
хрестома́тиja сербохорватська
chrestomatia словацька
му́дрий українська
chrestomatie чеська
χρηστός «хороший, відмінний, корисний» ?
χρή «необхідно, треба, слід» ?
μάϑος «знання, досвід, мудрість» ?
μανϑάνω «вчитися, вивчати, довідуватися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України