МУДИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
му́до «ядро (у чоловіка, самця)»
псл. mǫdo «тс.»;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з лат. mentula «чоловічий орган», гр. μήδεα, μέδεα «тс.» (мн.);
сумнівне пов’язання з лат. mendāx «брехливий, фальшивий» (Holub–Kop. 231), з дінд. mand- «радіти», двн. mendῑ «радість» (Matzenauer LF 11, 173);
р. мудо́ «мошонка», бр. [мудзяŷка] «квола людина», п. mǫdy «ядра», mudio «неотеса» (з укр.?), [muď] «тс.», ч moudí «ядра», слц. mudie, вл. нл. mud, mudźe, полаб. mǫda, болг. мъдо́ «ядро», схв. му́до, мн. му́да, слн. módo, цсл. мѫдо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
муда́к
«волоцюга; дурень»
муди́ло
«тупоголовий»
мудо́ха
«лобкова воша, Pediculus pubis»
мудь
«те.; неотеса, груба людина; дурень; телепень»
му́дька
«дуля»
му́дьо
«дурень МСБГ; мерзотник О»
мудьова́тий
приму́дькатися
«злягтися (з чоловіком)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мудзя «квола людина» | білоруська |
мъдо́ «ядро» | болгарська |
mud | верхньолужицька |
mudźe | верхньолужицька |
μήδεα | грецька |
mendῑ «радість» | давньоверхньонімецька |
mand- «радіти» | давньоіндійська |
mentula «чоловічий орган» | латинська |
mendāx «брехливий, фальшивий» | латинська |
mud | нижньолужицька |
mudźe | нижньолужицька |
mǫda | полабська |
mǫdy «ядра»«неотеса» (з укр.?) | польська |
mudio «ядра»«неотеса» (з укр.?) | польська |
мудо́ «мошонка» | російська |
му́до | сербохорватська |
mudie | словацька |
módo | словенська |
muď «тс.» | українська |
ч moudí «ядра» | українська |
мѫдо | церковнослов’янська |
mǫdo «тс.» | ? |
μέδεα «тс.» (мн.) | ? |
му́да | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України