МРІЙНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
мрі́ти «ледве виднітися; бовваніти; мерехтіти; світати; мріяти; [ставати темним, туманним; дрімати; роїтися Ж]»
псл. mьrěti «мріти», пов’язане чергуванням голосних з mara «мара, привид»;
р. [мре́ять] «мерехтіти, ледве просвічувати; неясно виднітися», бр. мро́іць «уявляти в думках, мріяти», мро́я «мрія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мра́їти
«застеляти туманом, імлою»
мре́во
«марево, міраж; похмура погода Ж»
мри́во
«похмура погода»
мрий
«темний; похмурий»
мри́ти
«затемнювати; мріяти»
мрій
«нічна примара; похмура людина»
мрійли́вий
мрі́йний
мрі́йник
мрі́йництво
мрі́йно
«ледве видно»
мрі́тися
«ледве виднітися; ввижатися; мріятися»
мрі́я
мрі́яти
«віддаватися мріям; [ставати темним Ж]»
мро
«темно»
мря́ва
«марево; напівтемрява; гра сонця»
мрявати
«смеркатися»«примара»
мря́виця
«настання темряви; чуткий сон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мро́іць «уявляти в думках, мріяти» | білоруська |
| mьrěti «мріти» | праслов’янська |
| мре́ять «мерехтіти, ледве просвічувати; неясно виднітися» | російська |
| мро́я «мрія» | українська |
| mara «мара, привид» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України