МРЯКА — ЕТИМОЛОГІЯ
мря́ка «туман, імла; густий дрібний дощ»
не зовсім ясне;
очевидно, пов᾿язане з мрі́ти «ледь виднітися»;
в окремих випадках міг мати місце вплив з боку ч. слц. mrak «хмара», співвідносного з укр. мо́рок;
р. [мрачи́ть] «здаватися, ввижатися», бр. [мра́ка] «негода», [мра́чыць] «мрячити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мирячи́ти
«мрячити»
мрак
«тс.»
мра́ка
«тс., темрява, сутінки»
мракоті́ти
«затуманюватися»
мра́чити
«тс.»
мрєч
«туман»
мря
«мряка»
мря́ковина
«імла, туман»
мрякови́тий
«з мрякою»
мрякува́тий
«темний»
мряч
«густий туман з дрібним дощем; темрява Ж»
мрячи́ти
«мжичити; [мріти, бовваніти]»
мря́чка
«мряка»
мря́чний
«з мрякою»
мрячня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мра́ка «негода» | білоруська |
| мрачи́ть «здаватися, ввижатися» | російська |
| mrak «хмара» | словацька |
| мо́рок | українська |
| мра́чыць «мрячити» | українська |
| mrak «хмара» | чеська |
| мрі́ти «ледь виднітися» | ? |
о́мрак «туман, сутінки, темінь, темрява, мряка»
пов’язане з мря́ка (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мря́ка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України