МРАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мря́ка «туман, імла; густий дрібний дощ»
не зовсім ясне;
очевидно, пов᾿язане з мрі́ти «ледь виднітися»;
в окремих випадках міг мати місце вплив з боку ч. слц. mrak «хмара», співвідносного з укр. мо́рок;
р. [мрачи́ть] «здаватися, ввижатися», бр. [мра́ка] «негода», [мра́чыць] «мрячити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мирячи́ти
«мрячити»
мрак
«тс.»
мра́ка
«тс., темрява, сутінки»
мракоті́ти
«затуманюватися»
мра́чити
«тс.»
мрєч
«туман»
мря
«мряка»
мря́ковина
«імла, туман»
мрякови́тий
«з мрякою»
мрякува́тий
«темний»
мряч
«густий туман з дрібним дощем; темрява Ж»
мрячи́ти
«мжичити; [мріти, бовваніти]»
мря́чка
«мряка»
мря́чний
«з мрякою»
мрячня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мра́ка «негода» | білоруська |
| мрачи́ть «здаватися, ввижатися» | російська |
| mrak «хмара» | словацька |
| мо́рок | українська |
| мра́чыць «мрячити» | українська |
| mrak «хмара» | чеська |
| мрі́ти «ледь виднітися» | ? |
мо́рок «темрява; [темний туман Ж; нечиста сила; смертельний жах Ж; страждання Ж; непритомність Ж]»
псл. *morkъ «морок, туман, хмара», пов’язане чергуванням голосних з *mbrknǫti «меркнути, темніти»;
р. [мо́рок] «темрява; туман; запаморочення», [моро́ка] «густа імла, присмерки; запаморочення», бр. мо́рок «темрява», [маро́ка] «запаморочення», п. mrok «присмерки», ч. слц. mrak «хмара», вл. нл. mrok «тс.», болг. м. мрак «темрява», схв. мрȃк «тс.», слн. mrák «присмерки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заморо́ка
«задушливі випари; чарівниця Пі»
замо́роч
«запаморочення»
заморо́чити
«запаморочити»
запа́морока
«тимчасова втрата свідомості»
запа́морочливий
запа́морочний
моро́ка
«тс.»
моро́ки
«непритомність»
морокли́вий
«запаморочливий»
моро́чити
«уводити в оману, дурити; [доводити до непритомності]»
моро́читися
«паморочитися»
моро́чливий
«тс.»
моро́чний
«тс.; темний»
о́бморік
«непритомність»
обморок
«тс.»
обморочувати
«викликати запаморочення; збивати з пантелику»
о́морок
«темрява»«упитися»
(собі)] Ж
па́морок
«потемніння в очах»
па́морока
«тс. Нед; запаморочення; туман, імла»
па́мороть
«потемніння в очах»
па́морочити
«притупляти свідомість; п’янити»
па́морочка
«мряка»
па́морочливий
па́морочний
поморок
«потемніння в очах; морок»
су́морок
«сутінок, присмерк»
су́мороки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́рок «темрява» | білоруська |
| мрак «темрява» | болгарська |
| mrok «тс.» | верхньолужицька |
| мрак «темрява» | македонська |
| mrok «тс.» | нижньолужицька |
| mrok «присмерки» | польська |
| *morkъ «морок, туман, хмара» | праслов’янська |
| мо́рок «темрява; туман; запаморочення» | російська |
| мрȃк «тс.» | сербохорватська |
| mrak «хмара» | словацька |
| mrák «присмерки» | словенська |
| моро́ка «густа імла, присмерки; запаморочення» | українська |
| маро́ка «запаморочення» | українська |
| mrak «хмара» | чеська |
| *mbrknǫti «меркнути, темніти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України