МОЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́чка «нижня частина вуха; тоненький відросток кореня»
очевидно, псл. *mъčъka «отвір, прокол», пов’язане з mъknǫti «тягти, виривати, штовхати»;
р. мо́чка «тс.», бр. мо́чка «нижня частина вуха»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́чка «нижня частина вуха» | білоруська |
| *mъčъka «отвір, прокол» | праслов’янська |
| мо́чка «тс.» | російська |
| mъknǫti «тягти, виривати, штовхати» | ? |
ма́чка «гар з чубука»
очевидно, пов’язане з мочи́ти (пор. синонімічне [баґа] «тс.; тютюн для жування, сік з тютюну»);
ч. слц. močka «рідина з тютюну в люльці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мо́чка
«тс.»
ома́чка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| močka «рідина з тютюну в люльці» | словацька |
| močka «рідина з тютюну в люльці» | чеська |
| мочи́ти (пор. синонімічне [баґа] «тс.; тютюн для жування, сік з тютюну») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України