МОХНАТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мох «спорова рослина без коріння і квітів; [мохове болото Ч; пух МСБГ; начоси овечої вовни; відходи прядива під час ткання О» (бот.)
псл. mъхъ, mохъ (?);
споріднене з лит. mũsas (mùsos) «пліснява», двн. mos «мох, болото», лат. muscus «мох», сірл. mūr «мул»;
іє. *mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний»;
р. мох (род. в. мха і мо́ха), бр. мох, др. мъхъ, п. ч. нл. mech, слц. mach, вл. moch, болг. мъх, м. мов, схв. мȃх, мȁх, слн. máh, етсл. мъχъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замші́ти
«покритися мохом, замшитися»
зімхо́вий
«пуховий»
имшени́к
«тс.»«лишайник»
имши́нє
«мох»
імхо́вий
«моховий»
імше́дь
«тс.; мох»
імши́ти
«тс.»
міх
«мох»
моха́стий
«порослий мохом»
мохна́вий
«мохнатий»
мохна́тий
мохна́тіти
«обростати, покриватися мохом, [пухом]»
мохна́чка
«багнувате поле О; миша Ж»
мохня́к
«мохове болото»
мохова́тий
«злегка покритий мохом»
моховець
«лишайник, Lichen»
мохови́к
«мохове болото; поляна, вкрита мохом»
мохови́на
моховиння
«мох»
(зб.)
мохови́тий
мохови́чка
«поляна, вкрита мохом»
мохови́ще
«мохове болото Ч; місце, де багато моху Ж»
мохо́вник
«тс.»
мошеричо́к
«острівець на озері»
моши́стий
«порослий мохом»
мошки́
мо́шник
мошни́на
«поляна, вкрита мохом»
мошня́к
мошо́к
«тс.»
мух
«тс.»
мшади
«лишайники, Lichenes DC.»
(бот.)
мшани́к
«приміщення для зимівлі вуликів з бджолами, утеплене мохом»
мши́ти
«конопатити мохом»
мши́тися
«густо рости подібно до моху, ставати мохнатим»
обімши́ти
«обкласти мохом»
омохті́ти
«обрости мохом»
омоше́ний
«покритий пухом»
омша́ни́к
омша́р
«місце, заросле мохом»
омша́рина
«тс.»
омши́ти
«покрити мохом Ж; законопатити мохом дерев’яні стіни»
по́мша
«вид моху, Jungermannia»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мох | білоруська |
| мъх | болгарська |
| moch | верхньолужицька |
| mos «мох, болото» | давньоверхньонімецька |
| мъхъ | давньоруська |
| *mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний» | індоєвропейська |
| muscus «мох» | латинська |
| mũsas «пліснява» (mùsos) | литовська |
| мов | македонська |
| mech | нижньолужицька |
| cлц. mach | нижньолужицька |
| mech | польська |
| cлц. mach | польська |
| mъхъ | праслов’янська |
| мох (род. в. мха і мо́ха) | російська |
| мȃх | сербохорватська |
| mūr «мул» | середньоірландська |
| máh | словенська |
| мȁх | українська |
| mech | чеська |
| cлц. mach | чеська |
| mохъ (?) | ? |
| мъχъ | ? |
мохна́ч «багатій»
очевидно., похідне утворення від [мо́хна] «калитка, сумка», фонетичного варіанта форми [мо́шна] «тс.»;
тлумачення як переносного (очевидно, як пов’язаного з мохна́тий) (Желех. І 455) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мохна́тіти
«багатіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́хна «калитка, сумка» | ? |
| мо́шна «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України