МОХНАТОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
махо́рка «вид тютюну, Nicotiana rustica L.» (бот.)
запозичення з російської мови;
р. махо́рка виводиться від прикметника *амерфо́ртский, утвореного від назви міста Амерсфорт (Amersfoort) у Нідерландах і зближеного за народною етимологією з махо́р (мохо́р) «китиця; окрема нитка бахроми»;
пояснювалося також (Державин Сб. Шишмареву 168) як засвоєне через посередництво іспанської мови (ісп. majorka (mazorca) «колос маїсу; качан кукурудзи») запозичення з індіанської мови о. Гаїті;
невірно пов’язувалося (Преобр. І 562) з мох, мохна́тий;
бр. болг. махо́рка, п. ч. слц. вл. machorka, схв. мàхōрка «дешевий тютюн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марко́тка
«тютюн низького сорту»
мархо́тка
«тс.»
махо́рочний
махорча́ний
махра́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| махо́рка | білоруська |
| махо́рка | болгарська |
| machorka | верхньолужицька |
| machorka | польська |
| махо́рка виводиться від прикметника *амерфо́ртский | російська |
| мàхōрка «дешевий тютюн» | сербохорватська |
| machorka | словацька |
| machorka | чеська |
| махо́р «китиця; окрема нитка бахроми» | ? |
| Гаїті | ? |
| мох | ? |
| мохна́тий | ? |
махро́вий «який має велику кількість пелюсток; волохатий (про тканину)»
запозичення з російської мови;
р. махро́вый, мохро́вый, махры́ «торочки, китиці», мохры́ «тс.» пов’язується з мох, мохна́тий;
бр. махро́вы «тс.», схв. [мȁхор] «тонкий, м’який волос; пушок на тілі людини чи тварини»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| махро́вы «тс.» | білоруська |
| махро́вый | російська |
| мȁхор «тонкий, м’який волос; пушок на тілі людини чи тварини» | сербохорватська |
| мохро́вый | ? |
| махры́ «торочки, китиці» | ? |
| мохры́ «тс.» | ? |
| мох | ? |
| мохна́тий | ? |
мох «спорова рослина без коріння і квітів; [мохове болото Ч; пух МСБГ; начоси овечої вовни; відходи прядива під час ткання О» (бот.)
іє. *mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний»;
споріднене з лит. mũsas (mùsos) «пліснява», двн. mos «мох, болото», лат. muscus «мох», сірл. mūr «мул»;
псл. mъхъ, mохъ (?);
р. мох (род. в. мха і мо́ха), бр. мох, др. мъхъ, п. ч. нл. mech, слц. mach, вл. moch, болг. мъх, м. мов, схв. мȃх, мȁх, слн. máh, етсл. мъχъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замші́ти
«покритися мохом, замшитися»
зімхо́вий
«пуховий»
имшени́к
«тс.»«лишайник»
имши́нє
«мох»
імхо́вий
«моховий»
імше́дь
«тс.; мох»
імши́ти
«тс.»
міх
«мох»
моха́стий
«порослий мохом»
мохна́вий
«мохнатий»
мохна́тий
мохна́тіти
«обростати, покриватися мохом, [пухом]»
мохна́чка
«багнувате поле О; миша Ж»
мохня́к
«мохове болото»
мохова́тий
«злегка покритий мохом»
моховець
«лишайник, Lichen»
мохови́к
«мохове болото; поляна, вкрита мохом»
мохови́на
моховиння
«мох»
(зб.)
мохови́тий
мохови́чка
«поляна, вкрита мохом»
мохови́ще
«мохове болото Ч; місце, де багато моху Ж»
мохо́вник
«тс.»
мошеричо́к
«острівець на озері»
моши́стий
«порослий мохом»
мошки́
мо́шник
мошни́на
«поляна, вкрита мохом»
мошня́к
мошо́к
«тс.»
мух
«тс.»
мшади
«лишайники, Lichenes DC.»
(бот.)
мшани́к
«приміщення для зимівлі вуликів з бджолами, утеплене мохом»
мши́ти
«конопатити мохом»
мши́тися
«густо рости подібно до моху, ставати мохнатим»
обімши́ти
«обкласти мохом»
омохті́ти
«обрости мохом»
омоше́ний
«покритий пухом»
омша́ни́к
омша́р
«місце, заросле мохом»
омша́рина
«тс.»
омши́ти
«покрити мохом Ж; законопатити мохом дерев’яні стіни»
по́мша
«вид моху, Jungermannia»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мох | білоруська |
| мъх | болгарська |
| moch | верхньолужицька |
| mos «мох, болото» | давньоверхньонімецька |
| мъхъ | давньоруська |
| *mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний» | індоєвропейська |
| muscus «мох» | латинська |
| mũsas «пліснява» (mùsos) | литовська |
| мов | македонська |
| mech | нижньолужицька |
| cлц. mach | нижньолужицька |
| mech | польська |
| cлц. mach | польська |
| mъхъ | праслов’янська |
| мох (род. в. мха і мо́ха) | російська |
| мȃх | сербохорватська |
| mūr «мул» | середньоірландська |
| máh | словенська |
| мȁх | українська |
| mech | чеська |
| cлц. mach | чеська |
| mохъ (?) | ? |
| мъχъ | ? |
мохна́тка «ожика, Lusula DC.; зміячка, Scorzonera L. Mak» (бот.)
похідні утворення від мохна́тий, мох;
назви зумовлені тим, що листя ожики волосисто-опушене, а ряд видів зміячки покриті пухом;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мохна́ток
«ожика»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мохна́тий | ? |
| мох | ? |
мохна́чка «вовнянка, Agarieus torminosus Ж (Agaricus necator Bull., Lactarius torminosus Sch. Mak)» (бот.)
пов’язане з мохна́тий, мох;
назва зумовлена, очевидно, тим, що краї шапки вовнянки мають бахромчатий вигляд;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мохна́тий | ? |
| мох | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України