МОТУЗЗЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́туз
псл. * mоtоѵǫzъ «мотуз», утворене з основ дієслів motati «мотати» і vęzati «в’язати» (іменна основа vǫz-);
р. [мото́у́з] «товста нитка, вірьовка», [мотузо́к] «вірьовка, шнурок», бр. мату́з «зав’язка», п. motuz «канат, шнур, вірьовка», [motowąz, motouz] «тс.», ч. motouz «вірьовка», ст. motovúz, слц. motúz «тс.», схв. [мàтузица] «вірьовка у крупорушці», слн. motvóz «вірьовка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мотоу́з
«канат; великий шнур; личинка вугра»
мотоу́зи
«плавці вугра»
мотуза́рь
«мотузник, той, що робить мотузки»
моту́ззя
(зб.)
моту́зити
«зв’язувати, скручувати; водити за ніс»
моту́зка
мотузний
моту́зник
мотузо́к
мотузува́ти
«зав’язувати, обв’язувати мотузком»
мотузя́ний
мотузя́нки
«постоли з мотузки»
мотузя́р
«мотузник»
розмотузува́ти
«розв’язати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мату́з «зав’язка» | білоруська |
| motuz «канат, шнур, вірьовка» | польська |
| *mоtоѵǫzъ «мотуз» | праслов’янська |
| мото́у́з «товста нитка, вірьовка» | російська |
| мàтузица «вірьовка у крупорушці» | сербохорватська |
| motúz «тс.» | словацька |
| motvóz «вірьовка» | словенська |
| мотузо́к «вірьовка, шнурок» | українська |
| motowąz «тс.» | українська |
| motouz «тс.» | українська |
| motouz «вірьовка» | чеська |
| motati «мотати» | ? |
| vęzati «в’язати» (іменна основа vǫz-) | ? |
| motovúz | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України