МОТОРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мото- (перша частина складних слів типу мотого́нки, моточасти́на, моточо́вен і т. д.)
результат скорочення слів мото́рний, моторизо́ваний і мотоцикле́тний, похідних від мото́р, мотоци́кл (див.);
р. болг. схв. мото-, бр. мота-, п. ч. слц. слн. moto-;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мота- | білоруська |
| мото- | болгарська |
| moto- | польська |
| мото- | російська |
| мото- | сербохорватська |
| moto- | словацька |
| moto- | словенська |
| moto- | чеська |
| мото́рний | ? |
| моторизо́ваний | ? |
| мотоцикле́тний | ? |
| мото́р | ? |
| мотоци́кл | ? |
мото́ри́ти «робити, діяти»
не зовсім ясне;
зіставляється з мота́ти, мета́ти, лит. matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)»;
р. [мо́то́рный] «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий», [мото́рить] «багато говорити», бр. [мато́рны] «спритний, жвавий», п. [motorny] «спритний, меткий», ч. слц. nemotorný «незграбний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мото́рний
«спритний, жвавий; [вродливий Ж]»
моторува́ти
«ТС.»
мотору́н
«діяльна, жвава людина»
мотору́ха
«тс.»
(про жінку)
моторя́ка
«тс.»
моторя́чий
«спритний, жвавий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мато́рны «спритний, жвавий» | білоруська |
| matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)» | литовська |
| motorny «спритний, меткий» | польська |
| мо́то́рный «тс.; здібний, умілий; хоробрий, сильний; веселий, балакучий» | російська |
| nemotorný «незграбний» | словацька |
| мото́рить «багато говорити» | українська |
| nemotorný «незграбний» | чеська |
| мота́ти | ? |
| мета́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України