МОТЛОШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мо́тлох «старі речі, непотрібні речі; шматки; те, що не має цінності; негідні люди, набрід»

псл. [motъloxь, mоtъlахъ], утворене з тих самих основ, що й loxъmot-, укр. лахмі́ття, р. локмо́тье;
компонент mot- пов’язується з motati «мотати», metati «метати, кидати»;
думка про запозичення в східнослов’янські мови з польської (Brückner 345; Richhardt 80; Mikl. EW 203) видається обґрунтованою;
пов’язання з мотля́ти (Zubatý St. a čl. I 1, 282) сумнівне;
р. [мо́тлох] «дрантя, лахміття, дрібні шматки», бр. [мо́тлух] «тс.», [мотлох] «дріб’язок», п. motłoch «набрід, чернь; (ст. бот.) мітлиця», ч. [motrcha] «плутанина, хаос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мотлош «тс.»
мотло́ши́ти «рвати, трощити; сильно бити (когось)»
мотоло́шити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мо́тлух «тс.» білоруська
motłoch «набрід, чернь; (ст. бот.) мітлиця» польська
motъloxь праслов’янська
mоtъlахъ праслов’янська
локмо́тье російська
мо́тлох «дрантя, лахміття, дрібні шматки» російська
лахмі́ття українська
мотлох «дріб’язок» українська
motrcha «плутанина, хаос» чеська
loxъmot- ?
motati «мотати» ?
metati «метати, кидати» ?
мотля́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України