МОТЛОШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́тлох «старі речі, непотрібні речі; шматки; те, що не має цінності; негідні люди, набрід»
псл. [motъloxь, mоtъlахъ], утворене з тих самих основ, що й loxъmot-, укр. лахмі́ття, р. локмо́тье;
компонент mot- пов’язується з motati «мотати», metati «метати, кидати»;
думка про запозичення в східнослов’янські мови з польської (Brückner 345; Richhardt 80; Mikl. EW 203) видається обґрунтованою;
пов’язання з мотля́ти (Zubatý St. a čl. I 1, 282) сумнівне;
р. [мо́тлох] «дрантя, лахміття, дрібні шматки», бр. [мо́тлух] «тс.», [мотлох] «дріб’язок», п. motłoch «набрід, чернь; (ст. бот.) мітлиця», ч. [motrcha] «плутанина, хаос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мотлош
«тс.»
мотло́ши́ти
«рвати, трощити; сильно бити (когось)»
мотоло́шити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́тлух «тс.» | білоруська |
| motłoch «набрід, чернь; (ст. бот.) мітлиця» | польська |
| motъloxь | праслов’янська |
| mоtъlахъ | праслов’янська |
| локмо́тье | російська |
| мо́тлох «дрантя, лахміття, дрібні шматки» | російська |
| лахмі́ття | українська |
| мотлох «дріб’язок» | українська |
| motrcha «плутанина, хаос» | чеська |
| loxъmot- | ? |
| motati «мотати» | ? |
| metati «метати, кидати» | ? |
| мотля́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України