МОТКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ти

псл. myti;
споріднене з лит. máudyti «купати», лтс. maût «плавати», maudât «змивати», свн. muten «умиватися», дінд. mútram «сеча»;
іє. *mu-, *meu- «мити»;
р. мыть, бр. мыць, др. мыти, п. вл. myć, ч. mýti, слц. myť, нл. myś, болг. ми́я, м. мие, схв. мȕти, слн. míti, стсл. мыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вими́вина
вимо́їна
зами́тися «тс.»
зми́тися «швидко або непомітно піти, утекти»
ми́йка «ганчірка для миття посуду»
ми́йник «робітник, що займається миттям»
ми́йниця «велика миска; [умивальник]»
ми́тель «луг; тепла лужна вода для миття голови»
ми́тіль «тс.»
ми́тка «мийка»
ми́тниця «прачка»
міє́нко «син прачки»
мі́ївна «дочка прачки»
мійка «прачка»
мо́вниця «лазня; ванна кімната»
мо́йка «мийка»
мо́льниця «вимоїна після дощу»
мо́тка «мийка»
нами́в
намивни́й
невмива́ка
невми́ванець
незми́вний
обмива́льний
обми́вка
перемива́льниця
переми́вка
підми́в
підми́ла «мул»
підми́тва «підмивання; вода, якою підмивають»
поми́єць «людина, що бабрається в помиях»
поми́ї
поми́йник «людина, що займається виносом помий і брудною роботою; собака, що бабрається в помиях»
поми́йниця «посуд для помий; [посудниця Нед]»
поми́ло «вимите місце на березі»
поми́ток «мийка»
поми́я «вимоїна в березі»
промива́лка
промива́льний
промива́льник
про́ми́вка
промивна́
промивни́й
промо́їна
розми́в
розмива́ч
розми́вина
ро́змивки «церемонія обмивання породіллі»
розми́вчастий
умива́лка
умива́льна
умива́льний
умива́льник
умива́льниця
умива́льня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мыць білоруська
ми́я болгарська
myć верхньолужицька
mútram «сеча» давньоіндійська
мыти давньоруська
maût «плавати» латиська
máudyti «купати» литовська
мие македонська
myś нижньолужицька
myć польська
myti праслов’янська
мыть російська
мȕти сербохорватська
muten «умиватися» середньоверхньнімецька
myť словацька
míti словенська
мыти старослов’янська
mýti чеська
maudât «змивати» ?
*mu- ?
*meu- «мити» ?

мота́ти

псл. motati «мотати, махати, намотувати», пов’язане чергуванням голосних з metati «метати, кидати; міряти»;
споріднене з лит. matóti «мотати», matãros «шпулька, прядка»;
р. мота́ть, бр. мата́ць, п. вл. motać, ч. motati, слц. motať, нл. motaś, болр. мота́я, м. мота, схв. мòтати, слн. motáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замотиля́ти «за махати»
замо́тячки «пристрій для змотування мітків у клубки»
змо́тувальник
змо́тувач
мі́ток (міра пряжі)
мот «марнотратник»
мота́лка «прилад для розмотування чи перемотування»
мота́лька «моток ниток для вишивання»
мота́льний
мота́льник
мота́льня «приміщення, де мотають пряжу та ін.»
мота́ля «жінка, яка мотає пряжу»
мотани́на «біганина, метушня»
мота́рь «крутій, шахрай»
мота́тися
мота́чка «котушка, шпулька»
мота́шка «моток» (Ме)
мо́ташка «витушка; міток; нитки, намотані на коток»
моти́га «марнотратник»
мо́тля́ти «метляти; махати»
мотля́тися «метлятися; розвіватися; метушитися; [тинятися]»
мотну́ти
мотну́тися
мо́то «міток»
мото́к «що-небудь намотане»
мо́ток «міток»
мотону́тися
моту́шка «витушка»
мотю́га «шахрай»
мо́тюшка «витушка»
мотя́га «інтриган, шахрай; марнотратник»
намо́тка
намо́тувальний
намо́тувальник
обма́танка «велика суконна хустка»
обмо́тка
обмо́тник
обмо́тувальний
обмо́тувальник
перемі́т «помилка при намотуванні ниток на снувалку»
перемо́та «нитка, покладена при намотуванні пряжі на снувалку не на належний кілочок»
перемо́тка
перемо́тувальний
перемо́тувальник
підмо́тка
помота́йло «той, хто мотає»
промо́тувати «мотати (спец.); марнотратити»
розмо́тка
розмо́тувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мата́ць білоруська
motać верхньолужицька
matóti «мотати» литовська
мота македонська
motaś нижньолужицька
motać польська
motati «мотати, махати, намотувати» праслов’янська
мота́ть російська
мòтати сербохорватська
motať словацька
motáti словенська
motati чеська
metati «метати, кидати; міряти» ?
matãros «шпулька, прядка» ?
мота́я ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України