МОТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

моти́в «мелодія; ідея або тема твору мистецтва; привід»

запозичення з французької мови;
фр. motif «мотив, причина; тема, сюжет» походить від слат. motῑvus «рухливий», пов’язаного з лат. mōtus «рух», movēre «рухати», спорідненими з дінд. mívati «соває, рухає», гр. ἀμεύσασϑαι «іти вперед»;
р. болг моти́в, бр. маты́ў, п. motyw, ч. motiv, слц. слн motív, вл. motiw, м. мотив, схв. мòтӣв, мотùва;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мотива́ція
мотиво́ваний
мотивува́льний
мотивува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маты́ў білоруська
motiw верхньолужицька
ἀμεύσασϑαι «іти вперед» грецька
mívati «соває, рухає» давньоіндійська
mōtus «рух» латинська
мотив македонська
motyw польська
моти́в російська
мòтӣв сербохорватська
motῑvus «рухливий» середньолатинська
слн motív словацька
мотùва українська
motif «мотив, причина; тема, сюжет» французька
motiv чеська
movēre «рухати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України