МОСКОТА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, звуконаслідувальне утворення;

можливо, пов’язане з [моско́та] «нечітка вимова»;

очевидно, псл. *mъzgъlъ «вогкий, сирий», *mьzga «сира погода», віддалено пов’язані з *mьgla «імла, туман, хмара», *mьžiti «мжичити»;

р. мо́зглый «вогкий, сирий», [мзга] «гниль; пліснява; сира погода», [му́зга] «калюжа», схв. сӳ-музга «дощ із снігом», слн. [mozga] «калюжа; болото»;

звуконаслідувальне утворення, очевидно, пов’язане з [мо́ска́ти] «бити, стукати»;

припущення для серболужицької форми псл. *molskбез врахування східнослов’янських фактів (Schuster-Šewc 954) здається помилковим;

р. [москота́ть] «говорити скоромовкою; говорити нісенітницю», вл. moskotać «бурмотіти»;