МОРУГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
муру́гий «рудий або темно-сірий з темними смугами; [нечиcтого, брудного кольору; темно-коричневий; чорно-сірий; чорно-жовтий Ж]»
очевидно, пов’язане з му́рий;
зіставляється також з [му́ргий] (Преобр. І 570), з р. марать (Фасмер III 14);
р. муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий», [мору́гий] «брудно-сірий» (про кота), п. morągi «смугастий», слн. maróga «пляма», смуга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мору́гий
«рудий або темно-cірий з темними смугами»
муру́га
«віл сіро-білої масті з вузькими темними смугами»
муругова́тий
«бурий з темними смугами; тигровий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| morągi «смугастий» | польська |
| марать | російська |
| муру́гий «темно-бурий або рудо-бурий» | російська |
| maróga «пляма» | словенська |
| мору́гий «брудно-сірий» (про кота) | українська |
| смуга» | українська |
| му́рий | ? |
| му́ргий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України