МОРСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пов’язання з мо́рщити (Brückner 323; Holub–Kop. 233) недостатньо обґрунтоване;

псл. *mьrskati «стьобати, бити»;

дальша етимологія непевна;

можливо, споріднене з лит. šmìrkšterėti «похльоскати, постьобати», šmikšti «швидко бігти, їхати»;

р. [морсну́ть] «сильно вдарити», бр. [марскану́ць] «шпурнути; стьобнути, вдарити», п. ст. merskać «шмагати, сильно бити», ч. mrskati «хльоскати, стьобати, лупцювати», слц. mrskat’, вл. morskać, нл. marskaś «тс.», р.-цсл. мърскъ «бич»;

очевидно, форма вищого ступеня від утраченого прислівника *мерско «швидко, різко», пов’язаного з [о́мерснутися] «помилитися, промахнутися», [морськи́й] «хльосткий, хвиський» (про гілки дерева), [мо́рскати] «хльостати, бити», бр. [намарска́цца] «напрацюватися»;

кореневе е замість очікуваного о могло бути викликане впливом на деетимологізоване слово з боку [метчі́й] «скоріше, швидше», форми вищого ступеня від ме́тко «швидко, вправно», пов’язаного з метки́й;

неясне;

очевидно, пов’язане з мо́рскати «сильно бити» (пор.);

р. [москота́ть] «постукувати чимсь малим; довго стукати»;

неясне;

можливо, результат видозміни форм [омисну́тися, оми́снитися, ом’я́сну́тися] «тс.»;

може бути пов’язане також з [мо́рскати] «сильно, з розмаху бити»;