МОРЖЕВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
морж «морський ластоногий ссавець, Odobaenus L.» (зоол.)
очевидно, запозичення з саамської мови;
саам. morš(š)a (звідки також англ. фр. morse «тс.») виводиться від наслідування звуків, що видають моржі;
пов’язують також з фін. mursu «морж»;
р. бр. болг. морж, п. mors, ч. слц. mrož (з р.), вл. нл. mórž (з р.), схв. мȍрж (з р.), слн. mróz (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
моржа́тник
морже́вий
моржи́ха
«самка моржа»
моржо́вина
«м’ясо моржа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морж | білоруська |
| морж | болгарська |
| mórž (з р.) | верхньолужицька |
| mórž (з р.) | нижньолужицька |
| mors | польська |
| морж | російська |
| morš(š)a (звідки також англ. фр. morse «тс.») | саамська |
| мȍрж (з р.) | сербохорватська |
| mrož (з р.) | словацька |
| mróz (з р.) | словенська |
| mursu «морж» | фінська |
| mrož (з р.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України