МОРДУВАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
войдува́тися «возитися, борсатися, боротися; хвилюватися (про воду) Кур»
неясне;
можливо, результат контамінації дієслів воюва́ти і мордува́тися або трьох дієслів – воюва́ти, вовту́зитися і [байдува́ти] – ЭСБМ II 26;
Фонетичні та словотвірні варіанти
войтува́тися
«возитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| воюва́ти | ? |
| мордува́тися | ? |
| воюва́ти | ? |
| вовту́зитися | ? |
| байдува́ти | ? |
мордува́ти «мучити, катувати; [убивати Ж]»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. morden «убивати» ( ‹ двн. morden «тс.») споріднене з лат. mordeo, mordere «кусати; ображати; мучити» або з пов’язаними з ним лат. mors (mortis) «смерть», псл. *merti «мерти»;
р. мордова́ть «морити, мучити», бр. мардава́ць «тс.», п. вл. нл. mordować «убивати; втомлювати; мучити», ч. mordovati, слц. mordovat’ «тс.», нл. mordowaś «убивати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мордува́вець
«мучитель»
мордува́тися
«мучитися; скаженіти»
морду́н
«убивця, кат»
морду́нка
«убивця (жінка); дружина вбивці»
морду́нство
«убивство»
морду́нчиха
«дружина вбивці»
мордучи́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мардава́ць «тс.» | білоруська |
| mordować «убивати; втомлювати; мучити» | верхньолужицька |
| mordeo | латинська |
| mors «смерть» (mortis) | латинська |
| mordować «убивати; втомлювати; мучити» | нижньолужицька |
| mordowaś «убивати» | нижньолужицька |
| morden «убивати» ( ‹ двн. morden «тс.») | німецька |
| mordować «убивати; втомлювати; мучити» | польська |
| *merti «мерти» | праслов’янська |
| мордова́ть «морити, мучити» | російська |
| mordovat' «тс.» | словацька |
| mordovati | чеська |
| mordere «кусати; ображати; мучити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України