МОРАТОРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мораторій «відстрочка; відкладання певних дій»
міжнародний термін (пор. н. Moratórium, фр. англ. moratorium), утворений на основі лат. morātōrius «який уповільнює, затримує», похідного від mora «уповільнення, затримка», пов’язаного з memor «пам’ятливий; нагадуючий», спорідненим з дірл. maraim «залишаю», ав. maraiti «думає, збирається», гр. μέριμνα «турбота», гот. maúrnan «турбуватися», дангл. murnan, двн. mornēn «тс.»;
р. морато́рий, бр. марато́рый, п. ч. moratorium, слц. moratórium, вл. moratorij, болг. м. мораториум, схв. мора́тōрūj, слн. moratórij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maraiti «думає, збирається» | авестійська |
| марато́рый | білоруська |
| мораториум | болгарська |
| moratorij | верхньолужицька |
| maúrnan «турбуватися» | готська |
| μέριμνα «турбота» | грецька |
| murnan | давньоанглійська |
| mornēn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| maraim «залишаю» | давньоірландська |
| morātōrius «який уповільнює, затримує» | латинська |
| мораториум | македонська |
| moratorium | польська |
| морато́рий | російська |
| мора́тōрūj | сербохорватська |
| moratórium | словацька |
| moratórij | словенська |
| moratorium | чеська |
| mora «уповільнення, затримка» | ? |
| memor «пам’ятливий; нагадуючий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України