МОНІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
моні́зм «філософське вчення, що визнає основою світу тільки одне начало -- матерію чи дух»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Monísmus, фр. monisme, англ. monism походять від слат. monismus, утвореного на основі гр. μόνος «один, єдиний»;
р. мони́зм, бр. мані́зм, п. вл. monizm, ч. monismus, слц. monizmus, болг. мони́зъм, м. мони́зам, схв. мони́зам, слн. monízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моні́ст
«прихильник монізму»
моністи́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| monism | англійська |
| мані́зм | білоруська |
| мони́зъм | болгарська |
| monizm | верхньолужицька |
| μόνος «один, єдиний» | грецька |
| мони́зам | македонська |
| Monísmus | німецька |
| monizm | польська |
| мони́зм | російська |
| мони́зам | сербохорватська |
| monismus | середньолатинська |
| monizmus | словацька |
| monízem | словенська |
| monisme | французька |
| monismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України