МОНЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мо́нятися «копатися, повільно і невміло щось робити; довго поратися біля чогось»
неясне;
можливо, звуконаслідувальне утворення (Machek ESJČ 383);
непереконливе пов’язання (Brückner 348) з п. [munia] «підшийок у вола»;
р. [мо́ня] «в’яла, слабка, тиха людина», [мо́нька] «тс.», [му́не́га] «в’яла, лінива, квола людина», [му́нька] «тс.; роззява», [му́ня] «тихоня», [му́нить] «повільно, мляво жувати або говорити», п. [munia] «тупа людина, боягуз, нікчема», [muńka] «тс.», ч. [muňa] «неговірка або тупа людина», [moňa] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мня́ло
«тс.»
мо́ня
«надто повільна в роботі жінка»
мо́нявка
«тс.»
мо́няло
«вайло»
(лайл.)
му́нька
«тюхтій, боягуз, баба, нікчема»
мунькова́тий
«тс.»
му́нявий
«недоумкуватий»
му́няво
«поволі, тихо»
ню́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| munia «підшийок у вола» | польська |
| munia «тупа людина, боягуз, нікчема» | польська |
| мо́ня «в’яла, слабка, тиха людина» | російська |
| мо́нька «тс.» | українська |
| му́не́га «в’яла, лінива, квола людина» | українська |
| му́нька «тс.; роззява» | українська |
| му́ня «тихоня» | українська |
| му́нить «повільно, мляво жувати або говорити» | українська |
| muńka «тс.» | українська |
| moňa «тс.» | українська |
| muňa «неговірка або тупа людина» | чеська |
мо́цькати «погано, невміло щось робити»
афективне утворення, можливо, результат контамінації слів [мо́нятися] «возитися, копатися», моцува́тися «силкуватися» і [ва́цькати] «невміло мазати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́нятися «возитися, копатися» | ? |
| моцува́тися «силкуватися» | ? |
| ва́цькати «невміло мазати» | ? |
му́литися «виявляти нерішучість, вагатиея; [м’ятися, переминатися]»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [мо́нятися] «повільно і невміло щось робити» або з му́ляти «давити, тиснути» (пор.)-;
р. [му́литься] «вагатися, проявляти нерішучість; мучитися, битися (над чимсь)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́литися
«ТС.»
мулятися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́литься «вагатися, проявляти нерішучість; мучитися, битися (над чимсь)» | російська |
| мо́нятися «повільно і невміло щось робити» | ? |
| му́ляти «давити, тиснути» (пор.) | ? |
муня́к «вередун, капризник»
неясне;
можливо, пов’язане з [мо́нятися] «копатися, довго поратися», [му́нявий] «недоумкуватий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́нятися «копатися, довго поратися» | ? |
| му́нявий «недоумкуватий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України