МОНУМЕНТАЛЬНОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
монуме́нт «пам’ятник»
запозичення з німецької мови;
нім. Monumént, як і фр. monument, походить від лат. monumentum «пам’ятник», пов’язаного з moneo, monḗre «нагадувати, повідомляти»;
р. болг. м. монуме́нт, бр. монуме́нт, п. ч. слц. вл. нл. monument, схв. монỳмен(а)т, слн. monumènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монументалі́ст
монумента́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
монуме́нт | білоруська |
монуме́нт | болгарська |
monument | верхньолужицька |
monumentum «пам’ятник» | латинська |
монуме́нт | македонська |
monument | нижньолужицька |
Monumént | німецька |
monument | польська |
монуме́нт | російська |
монỳмен (а)т | сербохорватська |
monument | словацька |
monumènt | словенська |
monument | французька |
monument | чеська |
monḗre «нагадувати, повідомляти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України