МОНТАЖЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ

монтува́ти «робити монтаж»

запозичення з французької мови;
фр. monter «підійматися, підіймати; складати, збирати» (montage «монтаж» з 1842) походить від нар.лат. montare «підійматися», утвореного від лат. mons (montis) «гора», спорідненого з ав. mati- «виступ гори», кімр. mynydd «гора», дісл. mōnir «гребінь»;
р. монти́ровать, монта́ж, бр. манці́раваць, манта́ж, п. montować, montaż, ч. montovati, montáž, слц. montovat’, montáž, вл. montować, montaža, нл. montowaś, montaža, болг. монти́рам, монта́ж, м. монтира, монтажа, схв. монти́рати, монта́ж(а), слн. montírati, montážа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

монта́ж
монтаже́р
монтажи́ст
монта́жник
монте́р
монтува́льний
монтува́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mati- «виступ гори» авестійська
манці́раваць білоруська
монти́рам болгарська
montować верхньолужицька
montaža верхньолужицька
mōnir «гребінь» давньоісландська
mynydd «гора» кімрська
mons «гора» (montis) латинська
монтира македонська
montowaś нижньолужицька
montaža нижньолужицька
montować польська
montaż польська
монти́ровать російська
монти́рати сербохорватська
montovat' словацька
montáž словацька
montírati словенська
montážа словенська
монта́ж українська
манта́ж українська
монта́ж українська
монтажа українська
монта́ж (а) українська
monter «підійматися, підіймати; складати, збирати» (montage «монтаж» з 1842) французька
montovati чеська
montáž чеська
montare «підійматися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України