МОНОТИП — ЕТИМОЛОГІЯ
моноти́п «друкарська складальна машина»
запозичення з західноєвропейських мов;
англ. monotype, нім. Mónotype, фр. monotype утворені з гр. μόνος «один» і τύπος «слід, відбиток, удар»;
р. болг. моноти́п, бр. манаты́п, п. ч. слц. monotyp, м. монотип, схв. мȍнотӣп, слн. monotajp, monotype;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монотипі́ст
«складач, що працює на монотипі»
монотипі́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| monotype | англійська |
| манаты́п | білоруська |
| моноти́п | болгарська |
| μόνος «один» | грецька |
| монотип | македонська |
| Mónotype | німецька |
| monotyp | польська |
| моноти́п | російська |
| мȍнотӣп | сербохорватська |
| monotyp | словацька |
| monotajp | словенська |
| monotype | словенська |
| monotype | французька |
| monotyp | чеська |
| τύπος «слід, відбиток, удар» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України