МОНОЛІТНА — ЕТИМОЛОГІЯ
монолі́т «суцільна кам’яна маса, брила»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Monolíth, фр. monolithe, англ. monolith походять від лат. monolithus, що зводиться до гр. μονόλιθος «зроблений з одного каменя», яке складається з μόνος «один» і λίϑος «камінь», неясного походження;
р. болг. моноли́т, бр. маналі́т, п. ч. слц. вл. monolit, м. моноли́тен «монолітний», схв. монòлит, слн. monolít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монолі́тний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
monolith | англійська |
маналі́т | білоруська |
моноли́т | болгарська |
monolit | верхньолужицька |
μονόλιθος «зроблений з одного каменя» | грецька |
monolithus | латинська |
моноли́тен «монолітний» | македонська |
Monolíth | німецька |
monolit | польська |
моноли́т | російська |
монòлит | сербохорватська |
monolit | словацька |
monolít | словенська |
monolithe | французька |
monolit | чеська |
μόνος «один» | ? |
λίϑος «камінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України