МОНГОЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
монго́ли (назва народу, одн. монго́л)
запозичення з монгольської мови;
монг. moŋgul, moŋgol (самоназва монголів) пов’язується з meŋgu (moŋgu, maŋguli) «непереможні, хоробрі, завзяті.– Фасмер II 649; Попов РР 1973/1, 123; Мельхеев 59; Никонов 273. – Пор. мого́ли;
р. болг. монго́л, бр. манго́л, п. Mongoł, ч. слц. вл. Mongol, болг. монго́лец, м. Монголец, схв. Мòнгōл, слн. Mongól;
Фонетичні та словотвірні варіанти
монголі́стика
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манго́л | білоруська |
монго́л | болгарська |
монго́лец | болгарська |
Mongol | верхньолужицька |
Монголец | македонська |
moŋgul | монгольська |
Mongoł | польська |
монго́л | російська |
Мòнгōл | сербохорватська |
Mongol | словацька |
Mongól | словенська |
Mongol | чеська |
maŋguli «непереможні, хоробрі, завзяті.-- Фасмер II 649; Попов РР 1973/1, 123; Мельхеев 59; Никонов 273. -- Пор. мого́ли. | ? |
мого́ли «монголи» (заст.)
варіант назви монго́ли, який закріпився в минулому за колишніми середньоазіатськими (не монгольськими) завойовниками Індії (пор. історичний титул правителя Індії великий могол, р. мого́л, п. mogoł, ч. слц. mogul, нім. англ. Mogul);
виводиться від перс. Mughul «монгол»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Mughul «монгол» | перська |
монго́ли | ? |
монго́л «малорослий кінь»
пов’язане з назвою країни Монго́лія, звідки ця порода коня походить;
пор. р. [манджу́рка] «малорослий китайський кінь»;
р. [монго́лка] «кінь низькорослої породи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
манго́л
монго́лка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
манджу́рка «малорослий китайський кінь» | російська |
монго́лка «кінь низькорослої породи» | російська |
Монго́лія | ? |
манджу́рка «малорослий китайський кінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України