МОНГОЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

монго́ли (назва народу, одн. монго́л)

запозичення з монгольської мови;
монг. moŋgul, moŋgol (самоназва монголів) пов’язується з meŋgu (moŋgu, maŋguli) «непереможні, хоробрі, завзяті.– Фасмер II 649; Попов РР 1973/1, 123; Мельхеев 59; Никонов 273. – Пор. мого́ли;
р. болг. монго́л, бр. манго́л, п. Mongoł, ч. слц. вл. Mongol, болг. монго́лец, м. Монголец, схв. Мòнгōл, слн. Mongól;
Фонетичні та словотвірні варіанти

монголі́стика
Етимологічні відповідники

Слово Мова
манго́л білоруська
монго́л болгарська
монго́лец болгарська
Mongol верхньолужицька
Монголец македонська
moŋgul монгольська
Mongoł польська
монго́л російська
Мòнгōл сербохорватська
Mongol словацька
Mongól словенська
Mongol чеська
maŋguli «непереможні, хоробрі, завзяті.-- Фасмер II 649; Попов РР 1973/1, 123; Мельхеев 59; Никонов 273. -- Пор. мого́ли. ?

мого́ли «монголи» (заст.)

варіант назви монго́ли, який закріпився в минулому за колишніми середньоазіатськими (не монгольськими) завойовниками Індії (пор. історичний титул правителя Індії великий могол, р. мого́л, п. mogoł, ч. слц. mogul, нім. англ. Mogul);
виводиться від перс. Mughul «монгол»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Mughul «монгол» перська
монго́ли ?

монго́л «малорослий кінь»

пов’язане з назвою країни Монго́лія, звідки ця порода коня походить;
пор. р. [манджу́рка] «малорослий китайський кінь»;
р. [монго́лка] «кінь низькорослої породи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

манго́л
монго́лка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
манджу́рка «малорослий китайський кінь» російська
монго́лка «кінь низькорослої породи» російська
Монго́лія ?
манджу́рка «малорослий китайський кінь» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України