МОНАРХІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво середньолатинської мови (слат. monarcha) запозичено з грецької;

гр. μόναρχος «монарх» утворено з основ числівника μόνος «один, єдиний», пов’язаного з μᾱνός «рідкий», спорідненим з вірм. manr (manu) «малий, тонкий», дінд. manak «трохи», лит. meñkas «незначний», та іменника άρχός «керівник, вождь», пов’язаного з дієсловом ἄρχω «паную», етимологічно неясним;

р. болг. мона́рх, бр. мона́рх, п. ч. слц. monarcha, вл. monarch, м. монарх, схв. мòнāрх, слн. monàrh;