МОЛОДОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
молоди́й
скоріше йдеться про ускладнений давнім інфіксом -l- варіант первісного кореня *med-/met- «кидати, метати», вживаний спочатку для позначення молоді тварини, у т. ч. риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини»);
споріднене з прус. maldai (наз. в. мн.) «юнак», maldian (зн. в. одн.) «лоша», maldunin (зн. в. одн.) «молодість»;
псл. *mоldъ «молодий»;
дальше загальноприйняте зіставлення з дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», гр. ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» (Фасмер II 643–644; Преобр. II 549–550; Brückner 340; Machek ESJČ 367; Holub–Kop. 226; Schuster-Šewc 931–932; Skok II 438–439; Bezlaj ESSJ II 187; Kypкина Этимология 1981, 6–8; Bern. II 70–72), очевидно, в семантичному відношенні неточне;
р. молодо́й, бр. малады́, др. молодъ, п. вл. нл. młody, ч. слц. mladý, полаб. mlada, болг. м. млад, схв. млȃд, слн. mlád, стсл. младъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́молоду
змо́лоду
ліс»
мо́лод
«молодість»
(у виразі з [первого мо́лоду])
молода́ «наречена (на весіллі)»
молода́йка
«невістка»
молоде́нок
«молода людина»
молоде́цтво
молоде́ць
молоде́цький
молоде́ча
«молодь; [хлопції»
молоде́чий
молоджа́ва
«молодий ліс»
молоди́й
«наречений (на весіллі)»
молоди́к
«молодий місяць; юнак; холостяк; наречений»
молодикува́ти
«парубкувати»
молодина́
молоди́ній
«молодечий»
молоди́стий
«моложавий»
молоди́ти
«робити молодим»
молоди́тися
молодиці» МСБГ
молоди́ця
молоди́чий
«властивий молодиці»
молоди́чина
«молода дівчина»
молоди́чити
«порушувати подружню вірність, розпусничати»
молоди́чний
«молодечий»
молоди́чник
«бабій»
молодичня́
молоді́ «наречений і наречена; молоде подружжя»
мо́ло́діж
молоді́жний
мо́лодість
молоді́ти
«ставати молодим, молодшати»
моло́дка
«молода жінка, дівчина; молода курка»
молодне́ча
«молодь; [молодий сад, ліс; молода худоба, птахи]»
молодни́к
«молодий ліс, сад; [молода худоба, птахи]»
молодни́к
молодни́ча
«тс.»
молодні́ти
«тс.»
молодняча́
молодови́к
«молода худоба; молода поросль Ж»
мо́лодо́щі
«молодість, юність, молоді роки»
молодство́
моло́дський
«молодецький»
молоду́ха
«молода жінка, молодиця; наречена; молода курка-несучка Ж»
молодцюва́ти
«парубкувати»
молодцюва́тий
молодча́га
«молодець»
моло́дчик
моло́дшати
мо́лодь
молодю́к
«немовля; мала дитина Ж»
молодя́
молодя́вий
«молодий, моложавий»
моло́дяж
«молодь»
молодя́к
«молокосос; холовтяк»
молодя́та
«наречені, молоде подружжя; молодь»
молодя́тник
«залицяльник, бабій»
мо́лож
«розвідувальна частина бджіл з відведеного рою»
моложа́ва
«молодий ліс»
моложа́вий
моложа́вина
моложавни́к
моложак
моложя́й
«отава»
молоща́к
«тс.»
о́бмолодь
«молоді паростки»
о́дмолодь
«помолодшання; паросток, пагін»
отмолоде́чити
«пережити молодість»
па́молодина
«молода трава, паростки»
па́молодок
«молоді пагони»
па́молодь
«тс.»
па́молодя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| малады́ | білоруська |
| млад | болгарська |
| młody | верхньолужицька |
| ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» | грецька |
| mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
| молодъ | давньоруська |
| млад | македонська |
| młody | нижньолужицька |
| mlada | полабська |
| młody | польська |
| *mоldъ «молодий» | праслов’янська |
| maldai «юнак» (наз. в. мн.) | прусська |
| молодо́й | російська |
| млȃд | сербохорватська |
| mladý | словацька |
| mlád | словенська |
| младъ | старослов’янська |
| риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | чеська |
| mladý | чеська |
| *med-/met- «кидати, метати» | ? |
| риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | ? |
бли́нда́ «сильний висип на шкірі»
запозичення з румунської мови;
рум. blîndă «тс.» є результатом субстантивації прикметника blînd «спокійний, м’який» на основі виразу bolfă blîndă «спокійна (м’яка) болячка»;
рум. blînd походить від лат. blandus «ласкавий, ніжний, приємний», очевидно, спорідненого з лат. mollis «м’який», дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», кімр. blydd «ніжний», гр. ἀμαλδύνω «розслаблюю, руйную», псл. *moldъ «молодий», укр. молоди́й;
болг. блъ́нда «пухир на шкірі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́нда
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блъ́нда «пухир на шкірі» | болгарська |
| ἀμαλδύνω «розслаблюю, руйную» | грецька |
| mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
| blydd «ніжний» | кімрська |
| blandus «ласкавий, ніжний, приємний» | латинська |
| mollis «м’який» | латинська |
| *moldъ «молодий» | праслов’янська |
| blîndă «тс.» | румунська |
| blînd | румунська |
| молоди́й | українська |
| blînd «спокійний, м’який» | ? |
| blîndă «спокійна (м’яка) болячка» | ? |
мальто́за «цукриста речовина, солодовий цукор»
запозичення з англійської мови;
англ. maltose «тс.» утворено від malt «солод», що походить від дангл. mealt, malt «тс.», спорідненого з днн. malt, гол. mout, двн. свн. malz, нвн. Malz «тс.», дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», псл *moldъ, укр. молоди́й;
р. бр. мальто́за, п. ч. вл. maltoza, слц. слн. maltóza, болг. схв. малтоза;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maltose «тс.» | англійська |
| мальто́за | білоруська |
| малтоза | болгарська |
| maltoza | верхньолужицька |
| mout | голландська |
| mealt | давньоанглійська |
| malz | давньоверхньонімецька |
| mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
| malt | давньонижньонімецька |
| Malz «тс.» | нововерхньонімецька |
| maltoza | польська |
| мальто́за | російська |
| малтоза | сербохорватська |
| malz | середньоверхньнімецька |
| maltóza | словацька |
| maltóza | словенська |
| молоди́й | українська |
| maltoza | чеська |
| malt «солод» | ? |
| malt «тс.» | ? |
| *moldъ | ? |
молода́н «молодчик, молодий; коханий»
очевидно, результат видовміни слова [милода́н] «коханець», зближеного з основою слів молоди́й, молоде́ць;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| милода́н «коханець» | ? |
| молоди́й | ? |
| молоде́ць | ? |
мо́лоде́нь «очиток їдкий, заяча капуста, Sedum acre L.» (бот.)
похідні утворення від молоди́й;
назви зумовлені тонізуючими властивостями очитку;
р. [мо́лодень, молоди́льце, молоди́чник] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
молодил
молоди́ло
молоди́льник
молодишник
моложай
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́лодень | російська |
| молоди́льце | українська |
| молоди́чник «тс.» | українська |
| молоди́й | ? |
молоди́тися «хмаритися»
сюди ж, можливо, [молодино] «вершки» О, [па́молодина] «солодкі вершки» Нед, [па́молодь] «тс.» Нед;
результат хибного зворотного словотвору на основі давнішого *замоложувати (р. [замола́живать]), похідного від *моложити (nop. р. [моложи́ть] «захмарюватися»), *молога «імла, хмара», але вторинно зближеного з молоди́й, псл. *moldъ;
безпосереднє пов’язання з псл. *moldъ «молодий» (Фасмер II 644; Куркина Этимология 1981, 7–8) недостатньо обґрунтоване;
р. [замола́живать] «захмарюватися», п. [młodzić się] «затягуватися дощовими хмарами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мо́лоди
«невеликі хмарки»
мо́лоді
«тс.»
по́молодки
«білі хмарки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| młodzić się «затягуватися дощовими хмарами» | польська |
| *moldъ | праслов’янська |
| *moldъ «молодий» | праслов’янська |
| замола́живать «захмарюватися» | російська |
| *замоложувати (р. [замола́живать]) | ? |
| *моложити (nop. р. [моложи́ть] «захмарюватися») | ? |
| *молога «імла, хмара» | ? |
| молоди́й | ? |
шмельц «емаль, полива; брухт»
запозичення з німецької мови;
н. Schmelz «емаль, полива», Schmelze «плавка» утворені від schmelzen «танути, плавитися, розтоплюватися», спорідненого із свн. smëlzen «тс.» (‹ пгерм. *smeltan), дангл. meltan, англ. melt «танути»;
далі зіставляється з гр. μέλδομαι «розтоплююся», дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», лат. mollis (‹ *moldvis) «м’який», псл. *moldъ, укр. молоди́й;
п. szmelc «брухт; ст. емаль, полива», ч. (розм., заст.) šmelc «емаль»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| melt «танути» | англійська |
| μέλδομαι «розтоплююся» | грецька |
| meltan | давньоанглійська |
| mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
| mollis «м’який» (‹ *moldvis) | латинська |
| *moldvis | латинська |
| Schmelz «емаль, полива» | німецька |
| Schmelze «плавка» | німецька |
| schmelzen «танути, плавитися, розтоплюватися» | німецька |
| szmelc «брухт; ст. емаль, полива» | польська |
| *smeltan | прагерманська |
| *moldъ | праслов’янська |
| smëlzen «тс.» (‹ пгерм. *smeltan) | середньоверхньнімецька |
| молоди́й | українська |
| šmelc «емаль» (розм., заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України