МОЛОДНЕЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
молоди́й
псл. *mоldъ «молодий»;
споріднене з прус. maldai (наз. в. мн.) «юнак», maldian (зн. в. одн.) «лоша», maldunin (зн. в. одн.) «молодість»;
дальше загальноприйняте зіставлення з дінд. mṛdúḥ «м’який, ніжний», гр. ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» (Фасмер II 643–644; Преобр. II 549–550; Brückner 340; Machek ESJČ 367; Holub–Kop. 226; Schuster-Šewc 931–932; Skok II 438–439; Bezlaj ESSJ II 187; Kypкина Этимология 1981, 6–8; Bern. II 70–72), очевидно, в семантичному відношенні неточне;
скоріше йдеться про ускладнений давнім інфіксом -l- варіант первісного кореня *med-/met- «кидати, метати», вживаний спочатку для позначення молоді тварини, у т. ч. риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини»);
р. молодо́й, бр. малады́, др. молодъ, п. вл. нл. młody, ч. слц. mladý, полаб. mlada, болг. м. млад, схв. млȃд, слн. mlád, стсл. младъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́молоду
змо́лоду
ліс»
мо́лод
«молодість»
(у виразі з [первого мо́лоду])
молода́ «наречена (на весіллі)»
молода́йка
«невістка»
молоде́нок
«молода людина»
молоде́цтво
молоде́ць
молоде́цький
молоде́ча
«молодь; [хлопції»
молоде́чий
молоджа́ва
«молодий ліс»
молоди́й
«наречений (на весіллі)»
молоди́к
«молодий місяць; юнак; холостяк; наречений»
молодикува́ти
«парубкувати»
молодина́
молоди́ній
«молодечий»
молоди́стий
«моложавий»
молоди́ти
«робити молодим»
молоди́тися
молодиці» МСБГ
молоди́ця
молоди́чий
«властивий молодиці»
молоди́чина
«молода дівчина»
молоди́чити
«порушувати подружню вірність, розпусничати»
молоди́чний
«молодечий»
молоди́чник
«бабій»
молодичня́
молоді́ «наречений і наречена; молоде подружжя»
мо́ло́діж
молоді́жний
мо́лодість
молоді́ти
«ставати молодим, молодшати»
моло́дка
«молода жінка, дівчина; молода курка»
молодне́ча
«молодь; [молодий сад, ліс; молода худоба, птахи]»
молодни́к
«молодий ліс, сад; [молода худоба, птахи]»
молодни́к
молодни́ча
«тс.»
молодні́ти
«тс.»
молодняча́
молодови́к
«молода худоба; молода поросль Ж»
мо́лодо́щі
«молодість, юність, молоді роки»
молодство́
моло́дський
«молодецький»
молоду́ха
«молода жінка, молодиця; наречена; молода курка-несучка Ж»
молодцюва́ти
«парубкувати»
молодцюва́тий
молодча́га
«молодець»
моло́дчик
моло́дшати
мо́лодь
молодю́к
«немовля; мала дитина Ж»
молодя́
молодя́вий
«молодий, моложавий»
моло́дяж
«молодь»
молодя́к
«молокосос; холовтяк»
молодя́та
«наречені, молоде подружжя; молодь»
молодя́тник
«залицяльник, бабій»
мо́лож
«розвідувальна частина бджіл з відведеного рою»
моложа́ва
«молодий ліс»
моложа́вий
моложа́вина
моложавни́к
моложак
моложя́й
«отава»
молоща́к
«тс.»
о́бмолодь
«молоді паростки»
о́дмолодь
«помолодшання; паросток, пагін»
отмолоде́чити
«пережити молодість»
па́молодина
«молода трава, паростки»
па́молодок
«молоді пагони»
па́молодь
«тс.»
па́молодя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
малады́ | білоруська |
млад | болгарська |
młody | верхньолужицька |
ἀμαλδῡν «послаблювати, пом’якшувати» | грецька |
mṛdúḥ «м’який, ніжний» | давньоіндійська |
молодъ | давньоруська |
млад | македонська |
młody | нижньолужицька |
mlada | полабська |
młody | польська |
*mоldъ «молодий» | праслов’янська |
maldai «юнак» (наз. в. мн.) | прусська |
молодо́й | російська |
млȃд | сербохорватська |
mladý | словацька |
mlád | словенська |
младъ | старослов’янська |
риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | чеська |
mladý | чеська |
*med-/met- «кидати, метати» | ? |
риб (пор. р. помёт «новонароджене потомство тварини») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України