МОЛЕКУЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
моле́кула «найменша частка речовини, що володіє всіма її хімічними властивостями»
запозичення з французької мови;
фр. molecule походить від нлат. mōlēcula «дрібка», зменш. від лат. mōlēs «вага, маса; зусилля», спорідненого з гр. μωλος «напруження, зусилля; боротьба; дамба», гот. af-mauiþs «втомлений», двн. muoan «турбувати, обтяжувати», можливо, також р. ма́ять «втомлювати»;
р. моле́кула, бр. моле́кула, п. molekuła, ч. слц. molekula, вл. molekul, болг. молеку́ла, м. молеку́л, схв. молèкул(а), слн. molèkula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
молекуля́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| моле́кула | білоруська |
| молеку́ла | болгарська |
| molekul | верхньолужицька |
| af-mauiþs «втомлений» | готська |
| μωλος «напруження, зусилля; боротьба; дамба» | грецька |
| muoan «турбувати, обтяжувати» | давньоверхньонімецька |
| mōlēs «вага, маса; зусилля» | латинська |
| молеку́л | македонська |
| mōlēcula «дрібка» | новолатинська |
| molekuła | польська |
| ма́ять «втомлювати» | російська |
| моле́кула | російська |
| молèкул (а) | сербохорватська |
| molekula | словацька |
| molèkula | словенська |
| molecule | французька |
| molekula | чеська |
| від | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України