МОЛЕБНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
моли́ти
псл. *modliti ‹ *mold(l)-;
споріднене з лит. maldýti, melsti «благати», хет. mald- «просити, говорити», дангл. двн. meldōn «доповідати, розповідати»;
іє. *meldh- «говорити ритуальні слова», давніше, можливо, «приносити жертву, забиваючи тварину» (пор. р. [моли́ть] «забивати худобину», болг. моли́тва «молитва; жертва, жертовна тварина; суп із м’яса жертовної тварини»);
виведення *meldh- від *meld- «м’який, молодий» (Fraenkel 432) менш обґрунтоване;
р. моли́ть, бр. малі́ць, др. молити, п. modlić (заст.) «молити», modlić się «молитися», ч. modliti se, слц. modliť sa, вл. modlić so, нл. modlíš se «тс.», болр. мо́ля «прошу», мо́ля се «тс.; молюся», м. моли «просить, молить», схв. мòлити «просити, благати», слн. molíti «молитися», стсл. молити «просити, молити», молити сѧ «молитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́молитися
«молитвою позбутися чогось»
мільни́к
«прохач»
моле́бен
моле́бень
моле́бний
моле́бство
моле́льщик
«богомолець, прочанин»
моленець
«випроханий у бога молитвами»
моли́тва
моли́твати
«читати молитву і давати ім’я (новонародженому); освячувати (хату) Ж, О»
моли́твеник
«молитовник; (заст.) той, хто старанно молиться»
молитвеници
«молитовня, каплиця»
(заст.)
молитве́нний
«молитовний Ж; той, над яким прочитано молитву»
молитве́нник
«молитовник»
моли́твини
«обряд читання молитви над новонародженим і наречения йому імені»
моли́твува́ти
«тс.»
молитвува́тися
«піддаватися обряду молитвин»
моли́твяний
«над яким прочитано молитву»
молите́бний
«молитовний»
молите́внниця
«тс.»
моли́тися
молито́в
«молитва»
молито́вний
молито́вник
молито́вня
моли́тяний
«тс.»
молі́льник
«той, хто молиться»
мольба́ «благання»
невмоли́мий
немо́ла
«той, хто не молиться»
неумоленний
помоли́ти
«змусити дитину молитися богу, кажучи їй молитву, яку вона повторює»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| малі́ць | білоруська |
| modlić so | верхньолужицька |
| meldōn «доповідати, розповідати» | давньоанглійська |
| meldōn «доповідати, розповідати» | давньоверхньонімецька |
| молити | давньоруська |
| *meldh- «говорити ритуальні слова» | індоєвропейська |
| maldýti | литовська |
| моли «просить, молить» | македонська |
| modlíš se «тс.» | нижньолужицька |
| modlić «молити»«молитися» (заст.) | польська |
| modlić się «молити»«молитися» (заст.) | польська |
| *modliti | праслов’янська |
| моли́ть | російська |
| мòлити «просити, благати» | сербохорватська |
| modliť sa | словацька |
| molíti «молитися» | словенська |
| молити «просити, молити» | старослов’янська |
| мо́ля «тс.; молюся» | українська |
| молити сѧ «молитися» | українська |
| mald- «просити, говорити» | хетська |
| modliti se | чеська |
| melsti «благати» | ? |
| *meld- «м’який, молодий» | ? |
| мо́ля «прошу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України