МОКНУВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мо́кнути
іє. *măk- «мокрий, зволожувати»;
псл. močiti, moknǫti, mokrъ, – споріднені з лит. maketi «вступити в болото», maknóti «ходити по грязюці», makonė «калюжа», лтс. makņa «болото, трясовина», muklājs «трясовина», ос. mœcyn «валятися в чомусь рідкому», вірм. mōr «болото, драговина», можливо, також лат. mācero «розм’якшую, розмочую, мочу»;
р. мо́кнуть, мо́крый, бр. мо́кнуць, мо́кры, др. мокнути, мокрыи, п. moknąć, mokry, ч. moknouti, mokrý, слц. moknút’, mokrý, вл. moknyć, mokry, нл. moknuś, mokšy, полаб. mükri «мокрий», болг. мо́кря «мочу», мо́кър «мокрий», м. мокри «мочить», мокар «мокрий», схв. [промокнути], мòчити, мȍкар, слн. [mokniti], močíti, móker, стсл. мочити, мокръ, цсл. мокнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вимака́ти
«вимокати»«вимокла ділянка посіву»
(Me)» ви́мок
ви́моклий
ви́мочка
«те.; промокачка»
відмака́ти
«відмокати»
ві́дмок
«відлига»
відмо́ка
«мокре місце в землі; луг, в якому намочено білизну»
замака́ти
«замокати»
змокра́віти
«змокріти»
змо́чувальний
мака́тка
«промокальний папір»
макля́к
«мокриця, Oniscus L.»
(ент.)
макра́шка
макре́ць
макро́тка
макря́к
«тс.»
ма́чанка
«страва із сиру й сметани»
мача́ти
«умочати»
ма́чка
«підлива»
міч
«сеча»
моква́
мокла́вина
«багнистий ґрунт, багно»
мокли́на
«тс.»
мокли́ця
«мокрота Ж; місце, що заливається весняною водою Ч; роздавлена гнида»
мокля́к
«низина, залита водою; все мокре; трухлявий предмет»
моклякува́тий
«сирий, болотистий»
мокля́ха
«болотний кліщ, Limnochares»
мокра́вий
«мокруватий»
мокра́вина
«багнисте місце»
мокрави́нець
«болотяний слимак, Paludina»
(зоол.)
мокре́ць
«запалення шкіри кінцівок у коней і рогатої худоби; [злегка заболочена низина Ч; все мокре Ж; мокрі дрова]»
мокре́ча
«вогкість, дощова погода; що-небудь мокре»
мокрий
мокри́на
«мокре місце, багно»
мокри́нець
«мокрець (у коней)»
мокри́ця
«стонога, Oniscus L.; [кістянка, Lithobius forficatus Ж; сколопендра, Scolopendra Ж; мокре місце, багно]»
(зоол.)
мокрі́зний
«дуже мокрий»
мокрі́нь
«тс.»
мо́крість
мокрі́ти
мокрови́на
«багнистий ґрунт, багно Ж; злегка заболочена низина Ч»
мокрота
мокрота́
мокро́та
«виділення з дихальних шляхів»
мокроти́ння
«тс.»
мокрува́тий
мокру́ха
«настояна горілка»
мокря́
мо́крява
«мочар»
мокря́вий
мокря́ни́
мокряни́ць
«тс.»
мокряниця
«мокраве, гниле поле»
мокря́ччя
«що-небудь мокре»
мо́кти
«мокнути»
моч
«сеча»
моча́
моча́ка
«підлива з грибів і борошна; страва з сала і м’яса»
моча́лка
«страва, яку їдять, умочаючи в неї хліб»
моча́нка
«страва з фруктів або ягід»
мочану́ха
«горілка з перцем»
мо́чар
моча́ра
«мочар»
мочари́стий
«з мочарами»
моча́рка
«довгоніжка, Tipula L.; болотяний слимак»
(зоол.)
мочарува́тий
«тс.»
моча́ти
«умочати»
мо́чва
«мокра погода»
моче́вий
«сечовий»
моче́на
«настояна горілка»
мочере́т
«мочар»
мочи́вий
«мокрий, дощовий»
мочилині́вка
«заглибина для мочіння конопель, льону»
мочи́ло
«тс.»
мочи́льний
мочи́ти
мочи́тися
мочи́ха
«долина з водою»
мочли́вий
«тс.»
мочо́вий
«сечовий»
мочува́тий
«трясовинний»
намо́к
«холодна настоянка»
недомо́ка
«недостатньо вимочене волокно коноплі»
підмока́ти
«підмокати»
підмо́чка
«розлив, повінь»
по́мок
«рід конопель, вимочуваних у воді»
помо́ченє
«змочування»
помоч́ина
«тс.»
примо́чка
промака́ти
«промокати»
промока́льний
промока́шка
розмака́ти
«розмокати»
розмочка
сирість
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кнуць | білоруська |
| мо́кря «мочу» | болгарська |
| moknyć | верхньолужицька |
| mokry | верхньолужицька |
| mōr «болото, драговина» | вірменська |
| мокнути | давньоруська |
| *măk- «мокрий, зволожувати» | індоєвропейська |
| mācero «розм’якшую, розмочую, мочу» | латинська |
| makņa «болото, трясовина» | латиська |
| maketi «вступити в болото» | литовська |
| мокри «мочить» | македонська |
| moknuś | нижньолужицька |
| mokšy | нижньолужицька |
| mœcyn «валятися в чомусь рідкому» | осетинська |
| mükri «мокрий» | полабська |
| moknąć | польська |
| mokry | польська |
| močiti | праслов’янська |
| мо́кнуть | російська |
| промокнути | сербохорватська |
| moknút' | словацька |
| mokrý | словацька |
| mokniti | словенська |
| močíti | словенська |
| móker | словенська |
| мочити | старослов’янська |
| мо́крый | українська |
| мо́кры | українська |
| мокрыи | українська |
| мо́кър «мокрий» | українська |
| мокар «мокрий» | українська |
| мòчити | українська |
| мȍкар | українська |
| мокръ | українська |
| мокнѫти | церковнослов’янська |
| moknouti | чеська |
| mokrý | чеська |
| moknǫti | ? |
| mokrъ | ? |
| maknóti «ходити по грязюці» | ? |
| makonė «калюжа» | ? |
| muklājs «трясовина» | ? |
мачу́ла «волокно, добуте з кори молодої липи вимочуванням; груба тканина, виготовлена з такого волокна; [неотеса; неохайно запнута хустка; розкуйовджене волосся МСБГ]»
результат деетимологізації і зближення з [мачу́ла] «палка» первісного *мочу́ло (чи *моча́ло, мочи́ло), пов’язаного з мочи́ти, мо́кнути (див.);
р. [мочу́ла] «волокно з кори липи», бр. [мачу́ла] «тс.; місце, де мочать волокно; низина, западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замачу́лити
«незграбно замотати (голову) товстою хусткою»
мачулистий
«схожий на мачулу»
мачу́лити
«роздирати на мачулу; возитися, мусолити (Умань)]»
мачу́лище
«яма в болоті; яма з водою, у якій мочать коноплі»
мачу́лка
«мочалка»
мачулува́тий
«неповороткий, незграбний, нерозумний»
мачу́льний
машту́ла
«неотеса»
намачу́лити
«намотати (товсту хустку на голову)»
розмачу́лити
«перетворити на волокно, клоччя»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мачу́ла «тс.; місце, де мочать волокно; низина, западина» | білоруська |
| мочу́ла «волокно з кори липи» | російська |
| мачу́ла «палка» | ? |
| *мочу́ло (чи *моча́ло, мочи́ло) | ? |
| мочи́ти | ? |
| мо́кнути | ? |
ме́ркнути «згасати, темнішати»
псл. *mьrknǫti «меркнути, хмаритися», пов’язане чергуванням голосних з *morkъ «морок; хмара»;
споріднене з лит. mérkti «жмурити, закривати (очі)», двн. morgan «тс.», далі з лтс. mãkuôņa «хмара», псл. moknǫti, укр. мо́кнути;
р. ме́ркнуть, бр. ме́ркнуць, др. мьркнути, п. mierzchnąć, ч. smrknouti se «смеркнутися», слц. mrkať sa «смеркатися», вл. měrkotać «блимати», нл. měrkotaś «тс.», болг. мръ́квам «смеркатися», м. мркне се, схв. мркнути, слн. mŕkniti «тс.», стсл. мръкнѫти «меркнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змерк
«присмерк»
змерка́тися
змерко́м
змирк
«присмерк»
змирх
«тс.»
мерка́ти
«мерехтіти»
меркота́ти
«тс.»
меркоті́ти
«миготіти»
ме́ркти
«ТС.»
назмерку́
намерка́ти
«смеркатися»
обме́ркнути
по́мерк(и)
«темрява, морок; сутінки»
поме́рклий
поме́рхнути
при́мерки
«сутінки»
присмерк(и)
при́смерком
смерк
смерка́тися
смерко́м
смеркома́
су́мерк(и)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́ркнуць | білоруська |
| мръ́квам «смеркатися» | болгарська |
| měrkotać «блимати» | верхньолужицька |
| morgan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| мьркнути | давньоруська |
| mãkuôņa «хмара» | латиська |
| mérkti «жмурити, закривати (очі)» | литовська |
| мркне се | македонська |
| měrkotaś «тс.» | нижньолужицька |
| mierzchnąć | польська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥knǫti «меркнути, хмаритися» | праслов’янська |
| *morkъ «морок; хмара» | праслов’янська |
| moknǫti | праслов’янська |
| ме́ркнуть | російська |
| мр̏кнути | сербохорватська |
| mrkať sa «смеркатися» | словацька |
| mŕkniti «тс.» | словенська |
| мръкнѫти «меркнути» | старослов’янська |
| мо́кнути | українська |
| smrknouti se «смеркнутися» | чеська |
мока́н «мовчун; повільний, незграбний чоловік»
молд. мока́н «чабан; нечема, неотеса», як і рум. mocán «тс.», є похідним від мок (рум. moc) «незграбна, повільна, дурна людина», етимологічно неясного;
запозичення з молдавської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мока́н «чабан; нечема, неотеса» | молдавська |
| mocán «тс.» | румунська |
| мок «незграбна, повільна, дурна людина» (рум. moc) | ? |
мокля́к «порожній горіх»
похідне утворення від мо́кнути;
назва зумовлена повір’ям, за яким зерно горіха вимокає, коли на свято Івана йде дощ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кнути | ? |
мокля́к «турухтан, Machetes pugnax Cuv. (Philomachus pugnax L.)» (орн.)
назва зумовлена тим, що турухтани живуть на болотах;
пор. назву [болотюх] «тс.» – Птицы СССР 248–249;
похідне утворення від мо́кнути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мокля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| болотюх «тс.» | ? |
| мо́кнути | ? |
мокоша «латаття (?), Nymphaea lotus L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з мо́кнути, як назва водяних рослин;
пор. р. [мо́кша] «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.»;
зближення з мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.– Див. ще мо́кнути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моко́шні
«лотосові, Nelumbiae Ж, Mak; Hydropeltidae тж»
пишноцвіта
«лотос, Nelumbium speciosum Willd.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.» | російська |
| мо́кнути | ? |
| мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.» | ? |
| мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.-- Див. ще мо́кнути. | ? |
мокраве́ць «зірочник, Stellaria L.» (бот.)
похідні утворення від мо́крий, мо́кнути;
назви зумовлені тим, що ці рослини найчастіше зустрічаються на вологих місцях, по берегах річок і струмків або особливо ростуть у сиру погоду;
р. [мокре́ц] «зірочник середній, Stellarla media», [мокри́жник, мокри́ца, мокру́ша] «тс.», бр. [макрэц, макры́ца] «тс.; підмаренник», [макруха] «зірочник середній», п. [mokrzyca] «тс.», mokrzycznik «костянець», ч. слц. [mokrýš] «жовтяниця» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
мокля́жник
«тс.»
мокля́чка
«ТС.»
мокля́чник
«шавлія залозиста, Salvia glutinosa L.»
мокра́вник
«тс.»
мокре́ць
«тс.; підмаренник, Galium aparine L., G. spurium L.; гостриця лежача, Asperugo procumbens L.; моховинка лежача, Sagina procumbens L.; мокричник, Alsine Whlb. Mak»
мокри́не́ць
«зірочник»
мокри́ця
«мокричник, Alsine media»
мокри́чник
«тс.»
мокри́ш
«костянець, Holosteum L.»
мокрівни́к
«зірочник»
мокрі́й
«тс.»
мокруха
«зозулинець плямистий, Orchis maculata L.»
мокря́чка
«жовтяниця, Chrysosplenium L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| макрэц | білоруська |
| mokrzyca «тс.»«костянець» | польська |
| mokrzycznik «тс.»«костянець» | польська |
| мокре́ц «зірочник середній, Stellarla media» | російська |
| mokrýš «жовтяниця» (з укр.) | словацька |
| мокри́жник | українська |
| мокри́ца | українська |
| мокру́ша «тс.» | українська |
| макры́ца «тс.; підмаренник» | українська |
| макруха «зірочник середній» | українська |
| mokrýš «жовтяниця» (з укр.) | чеська |
| мо́крий | ? |
| мо́кнути | ? |
мокрі́й «кроншнеп великий, Numenius arquatus L.» (орн.)
пов’язане з мо́крий, мо́кнути;
назва зумовлена тим, що цей птах гніздиться на болотах;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́крий | ? |
| мо́кнути | ? |
о́мок «шифер, яким вистилають казан для варіння пива; накип на стінках казана; осад солі; соляний камінь, який дають худобі для лизання»
неясне;
можливо, пов’язане з мо́кнути;
п. omok «твердий камінь (із солі й гіпсу), що утворюється на дні котла при виварюванні солі; дається худобі для лизання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
омо́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| omok «твердий камінь (із солі й гіпсу), що утворюється на дні котла при виварюванні солі; дається худобі для лизання» | польська |
| мо́кнути | ? |
помочи́льник «водяний павук, сріблянка водяна, Argyroneta aquatica» (зоол.)
пов’язане з мо́кнути, мочи́ти;
назва зумовлена тим, що цей вид павука живе у воді під сплетеним з павутиння дзвоном;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кнути | українська |
| мочи́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України