МОЙСЕЄМ — ЕТИМОЛОГІЯ
Мойсе́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μωϋσης, Μώσης походить від гебр. Mōšéh, яке вважається запозиченим з єгипетської мови і тлумачиться як «взятий з води» чи «дитина, син» або пов’язується з гебр. māšáh «він витягнув» і тлумачиться як «визволитель»;
р. болг. Моисе́й, бр. Маисе́й, Масе́й, др. Моисѣи, Моиси(и), п. Mojżesz, ч. слц. Mojžiš, вл. нл. Mójzas, м. Mojcej, схв. Mojcuje, слн. Mojzes, стсл. Moси(и), Moиcи(и), -сга, -сѣга;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Moсі́й
Mycíй
Mωνсίй
«прит$ѧгнены, аб(о) прин$ѧты, ил(и) выслухан з воды»
(1627)
Моисѣевъ
(прикм., 1349)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Маисе́й | білоруська |
Моисе́й | болгарська |
Mójzas | верхньолужицька |
Mōšéh | гебрайська |
māšáh «він витягнув» | гебрайська |
Μωϋσης | грецька |
Моисѣи | давньоруська |
Mojcej | македонська |
Mójzas | нижньолужицька |
Mojżesz | польська |
Mojcuje | сербохорватська |
Mojžiš | словацька |
Mojzes | словенська |
Moси(и) | старослов’янська |
Масе́й | українська |
Моиси (и) | українська |
Mojžiš | чеська |
як «взятий з води» | ? |
чи «дитина, син» | ? |
як «визволитель» | ? |
Моисе́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України