МОИСЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Мойсе́й (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μωϋσης, Μώσης походить від гебр. Mōšéh, яке вважається запозиченим з єгипетської мови і тлумачиться як «взятий з води» чи «дитина, син» або пов’язується з гебр. māšáh «він витягнув» і тлумачиться як «визволитель»;
р. болг. Моисе́й, бр. Маисе́й, Масе́й, др. Моисѣи, Моиси(и), п. Mojżesz, ч. слц. Mojžiš, вл. нл. Mójzas, м. Mojcej, схв. Mojcuje, слн. Mojzes, стсл. Moси(и), Moиcи(и), -сга, -сѣга;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Moсі́й
Mycíй
Mωνсίй «прит$ѧгнены, аб(о) прин$ѧты, ил(и) выслухан з воды» (1627)
Моисѣевъ (прикм., 1349)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Маисе́й білоруська
Моисе́й болгарська
Mójzas верхньолужицька
Mōšéh гебрайська
māšáh «він витягнув» гебрайська
Μωϋσης грецька
Моисѣи давньоруська
Mojcej македонська
Mójzas нижньолужицька
Mojżesz польська
Mojcuje сербохорватська
Mojžiš словацька
Mojzes словенська
Moси(и) старослов’янська
Масе́й українська
Моиси (и) українська
Mojžiš чеська
як «взятий з води» ?
чи «дитина, син» ?
як «визволитель» ?
Моисе́й ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України