МОЗОЛЯСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мозо́ля (жін. р.)
псл. mozolь (‹іє. * mogȏl-);
зіставляється з двн. masar «вузлуватий наріст на дереві», māsa (māse) «шрам», лит. mãzgas «вузол»;
може бути зіставлене також з гр. μογέω «працюю до знемоги», μόγος «важка праця, страждання» і, далі, μέγας «великий»;
р. мозо́ль, [музо́ль, мозго́ль], бр. мазо́ль, др. мозоль «шрам, рана», п. mozół «тяжкий труд», [modzeł] «мозоль», ч. mozol, слц. mozol’, вл. mozl, нл. mozol, болг. мозо́л, мазо́л (з р.), м. мозол «тс.», схв. мȍзол «те.; чиряк», мȍзуљ «тс.», слн. mozólj «прищ», стсл. мозоль «синяк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мізе́ль
«мозоль»
можі́ль
мозелова́тий
«мозолястий»
мозі́ль
«тс.»
мозола
«важка праця; злидні Ж; мука О; набридлива людина МСБГ»
мозо́лений
мозоли́стий
мозо́лити
«натирати мозолі»
мозо́литися
«важко трудитися»
мозолі́н
«ліки від мозолів»
мозолова́тий
мозоло́вий
мозо́ль
(чол. р.)
мозо́льний
«тс.»
мозольо́ваний
«який потребує великої праці»
мозольо́вий
«зароблений важкою працею»
мозолюва́ти
«тс.»
мозо́ля́вий
мозоля́стий
мозо́ляти
«мозолити; обтяжувати»
мозо́ля́чий
мо́зуль
«тс.»
мо́зу́лька
«підвищення на місці зрізаного сучка»
мо́зу́ля
«мозоль»
мудзу́ля
«великий мозоль, ґуля»
музи́ль
«мозоль»
музі́ль
«наріст на коліні (у коня)»
намузо́лить
«натерти мозолі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мазо́ль | білоруська |
| мозо́л | болгарська |
| mozl | верхньолужицька |
| μογέω «працюю до знемоги» | грецька |
| masar «вузлуватий наріст на дереві» | давньоверхньонімецька |
| мозоль «шрам, рана» | давньоруська |
| mãzgas «вузол» | литовська |
| мозол «тс.» | македонська |
| mozol | нижньолужицька |
| mozół «тяжкий труд» | польська |
| mozolь (‹іє. * mogȏl-) | праслов’янська |
| мозо́ль | російська |
| мȍзол «те.; чиряк» | сербохорватська |
| mozol' | словацька |
| mozólj «прищ» | словенська |
| мозоль «синяк» | старослов’янська |
| музо́ль | українська |
| мозго́ль | українська |
| modzeł «мозоль» | українська |
| мазо́л (з р.) | українська |
| мȍзуљ «тс.» | українська |
| mozol | чеська |
| μόγος «важка праця, страждання» | ? |
| μέγας «великий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України