МОДУСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мо́дус «спосіб; норма»
запозичення з латинської мови;
лат. modus «міра, правило, спосіб, манера» пов’язане з meditor «обмірковую, збираюсь», moderor «стримую, утримую в нормі», спорідненими з гр. μέδομαι «турбуюсь», μέδιμνος (міра сипких), μέτρον «міра», дірл. med «ваги», гот. mitan «міряти», двн. meӡӡan «тс.»;
р. бр. болг. схв. мо́дус, п. ч. слц. вл. modus, слн. módus;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́дус | білоруська |
| мо́дус | болгарська |
| modus | верхньолужицька |
| mitan «міряти» | готська |
| μέδομαι «турбуюсь» | грецька |
| meӡӡan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| med «ваги» | давньоірландська |
| modus «міра, правило, спосіб, манера» | латинська |
| modus | польська |
| мо́дус | російська |
| мо́дус | сербохорватська |
| modus | словацька |
| módus | словенська |
| modus | чеська |
| meditor «обмірковую, збираюсь» | ? |
| moderor «стримую, утримую в нормі» | ? |
| μέδιμνος (міра сипких) | ? |
| μέτρον «міра» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України