МОДИФІКАТОРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
модифіка́ція «видозміна»
запозичення з французької мови;
фр. modification походить від лат. modificātio «встановлення міри, розміру», пов’язаного з modificāre «розміряти; дотримуватися міри», утвореним з основ іменника modus «міра; такт; ритм» і дієслова facere «робити»;
р. болг. модифика́ция, бр. мадыфіка́цыя, п. modyfikacja, ч. modifikace, слц. modifikácia, м. схв. модифика́циja, слн. modifikácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
модифіка́тор
модифікува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мадыфіка́цыя | білоруська |
| модифика́ция | болгарська |
| modificātio «встановлення міри, розміру» | латинська |
| модифика́циja | македонська |
| modyfikacja | польська |
| модифика́ция | російська |
| модифика́циja | сербохорватська |
| modifikácia | словацька |
| modifikácija | словенська |
| modification | французька |
| modifikace | чеська |
| modificāre «розміряти; дотримуватися міри» | ? |
| modus «міра; такт; ритм» | ? |
| facere «робити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України