МОДЕРНА — ЕТИМОЛОГІЯ
моде́рний «новомодний, сучасний»
через посередництво російської мови запозичено з французької;
фр. moderne «новий, сучасний» походить від пізньолат. modernus, пов’язаного з лат. modo «тільки-но, щойно, нещодавно, зараз», modus «міра, такт, ритм, правило»;
р. моде́рный, бр. мадэ́рн, п. modern, ч. moderní, слц. moderný, вл. moderny, болг. моде́рен, м. модерен, схв. мòдēран, слн. modêren;
Фонетичні та словотвірні варіанти
моде́рн
модерніза́тор
модерніза́ція
модерні́зм
(течія в мистецтві і літературі)
модернізува́ти
модерні́ст
«послідовник або представник модернізму»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мадэ́рн | білоруська |
| моде́рен | болгарська |
| moderny | верхньолужицька |
| modo «тільки-но, щойно, нещодавно, зараз» | латинська |
| модерен | македонська |
| modernus | пізньолатинська |
| modern | польська |
| моде́рный | російська |
| мòдēран | сербохорватська |
| moderný | словацька |
| modêren | словенська |
| moderne «новий, сучасний» | французька |
| moderní | чеська |
| modus «міра, такт, ритм, правило» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України