МОГОРИЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
могори́ч «частування з приводу завершення якоїсь справи»
через посередництво тюркських мов, конкретно не з’ясованим шляхом, запозичено з арабської мови (ар. Mahāridž «витрати»);
зіставляється також з гебр. māhar «продав»;
р. магары́ч, [могары́ч, могоры́ч], бр. магары́ч, п. mohorycz (з укр.), [magarycz], схв. мого́р, ст. mogoriš «данина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замогори́чити
«пригостити могоричем, напоїти при угоді; засватати Ж»
могори́чити
«ставити могорич»
могори́чний
могоричник
могоричувати
«пити могорич»
могоричь
(1359)
могри́чити
«тс.»
намогори́читися
підмогори́чити
«підкупити могоричем»
промогори́чити
«пропити (гроші) на могоричах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
магары́ч | білоруська |
māhar «продав» | гебрайська |
mohorycz (з укр.) | польська |
магары́ч | російська |
мого́р | сербохорватська |
могары́ч | українська |
могоры́ч | українська |
magarycz | українська |
mogoriš «данина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України