МОВНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

значення «відлуння» могло розвинутись вторинно в результаті зближення з мо́ва (первісно «гомін, галас»);

споріднене з прус. mealde «блискавка», дісл. Mjǫllnir «молот Тора, блискавка», myIn «вогонь», кімр. mellt «блискавка»;

псл. *mъlni;

р. мо́лния, [молонья́], бр. [мо́лоння], мала́нка, др. мълнии, полаб. mauna, болг. мъ́лния, м. молња, схв. мýња, слн. [mólnja] «подув від блискавки», стсл. млънии;

не зовсім ясне утворення, до складу якого входить слово [мовня́] «блискавка; заграва; луна, ехо»;

очевидно, пов’язане з [мовня́] «блискавка», псл. *mъlni «тс.»;

очевидно, запозичення з білоруської або російської мови;

р. бр. [молодня́] «тс.» є результатом видозміни форм р. [молонья́], бр. малання́, що відповідають укр. [мовня́] «тс.» (див.);

неясне;

очевидно, пов’язане з [мовня́] «блискавка» (див.);

результат зближення й контамінації назви колишнього містечка Ко́дня (тепер село в Житомирському районі Житомирської області) з приказки «Щоб тебе Кодня не минула» (у цьому містечку після придушення гайдамацького повстання 1768 р. було страчено близько 3000 його учасників) і слова [мо́вня] «блискавка» з приказки «Щоб тебе свята мовня не минула»;