МОБІЛЬНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
мобі́льний «рухливий»
запозичення з французької мови;
фр. mobile «рухомий, змінний» походить від лат. mōbilis «рухливий», пов’язаного з moveo «рухаюся», спорідненим з дінд. mívati «рухає, пересуває, штовхає», лит. máuti «мчати, бігти»;
р. моби́льный, бр. мабі́льны, ч. mobilní, слц. mоbilný, вл. mobilny, болг. моби́лен, м. мобилен, схв. мȍбūлан, слн. mobílen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мабі́льны | білоруська |
| моби́лен | болгарська |
| mobilny | верхньолужицька |
| mívati «рухає, пересуває, штовхає» | давньоіндійська |
| mōbilis «рухливий» | латинська |
| máuti «мчати, бігти» | литовська |
| мобилен | македонська |
| моби́льный | російська |
| мȍбūлан | сербохорватська |
| mоbilný | словацька |
| mobílen | словенська |
| mobile «рухомий, змінний» | французька |
| mobilní | чеська |
| moveo «рухаюся» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України