МНОЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
мно́гий «численний» (заст.)
псл. mъnogъ;
споріднене з гот. manags «багато», двн. manag «деякий», дірл. menicc «численний», дангл. manig, англ. many;
іє. *men(e)gh-/mon(e)gh-;
думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 335) необґрунтована;
р. многий, бр. мно́га «багато», др. мъногъ, п. mnogi, ч. слц. mnohý, вл. mnohý, нл. mnogi (заст.), mlogi, mogi, болг. мно́го, м. многу «багато; дуже», схв. мнȍгū «багато хто», слн. mnóg(i) «тс.», стсл. мъногъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безліч»
мно́го
многота́
мно́жене
(мат.)
множество́
(заст.)
множина́
(мат.)
мно́жити
множі́нь
«тс.»
мно́жний
(спец.)
мно́жник
(мат.)
премно́гий
примно́жити
приумно́жити
умно́зі
«у великій кількості»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
many | англійська |
мно́га «багато» | білоруська |
мно́го | болгарська |
mnohý | верхньолужицька |
manags «багато» | готська |
manig | давньоанглійська |
manag «деякий» | давньоверхньонімецька |
menicc «численний» | давньоірландська |
мъногъ | давньоруська |
*men(e)gh-/mon(e)gh- | індоєвропейська |
многу «багато; дуже» | македонська |
mnogi (заст.), mlogi, mogi | нижньолужицька |
mnogi | польська |
mъnogъ | праслов’янська |
многий | російська |
мнȍгū «багато хто» | сербохорватська |
mnohý | словацька |
mnóg(i) «тс.» | словенська |
мъногъ | старослов’янська |
mnohý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України