МЛИНІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

млин «споруда, що розмелює зерно»

псл. mъlinъ;
можливо, через посередництво германських мов (двн. mulῑn) запозичено з латинської;
лат. molῑna «млин» пов’язане з molo «мелю», спорідненим з лит. málti «молоти», псл. *melti «тс.», укр. моло́ти;
водяний млин з’явився в римлян у І ст. до н. є;
р. [млин], бр. млын, п. вл. нл. młyn, ч. mlýn, слц. mlyn, м. млин, схв. млȕн, слн. mlín, с.-цсл. мълинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

млен «палиця в жорнах для обертання каменя»
мли́во «помел; зерно на помел; борошно»
млина́р «мельник, мірошник»
млина́рство
млине́ць «вітрячок для лякання птахів»
млини́на «невеликий млин»
мли́ни́сько «місце, де був млин»
млини́ця «тс.»
мли́нище «тс.»
млині́вка «канал, яким іде вода до млина»
млинкува́ти «віяти (зерно)»
млинове́
млинови́ця «тс.»
млино́к «невеликий млин; віялка»
млинчі́вка «палиця в жорнах для обертання каменя»
млін «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
млын білоруська
młyn верхньолужицька
molῑna «млин» латинська
málti «молоти» литовська
млин македонська
młyn нижньолужицька
є німецька
młyn польська
mъlinъ праслов’янська
*melti «тс.» праслов’янська
млин російська
мълинъ сербо-церковнослов’янська
млȕн сербохорватська
mlyn словацька
mlín словенська
моло́ти українська
mlýn чеська
molo «мелю» ?
до ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України