МЛИВО — ЕТИМОЛОГІЯ
млин «споруда, що розмелює зерно»
псл. mъlinъ;
можливо, через посередництво германських мов (двн. mulῑn) запозичено з латинської;
лат. molῑna «млин» пов’язане з molo «мелю», спорідненим з лит. málti «молоти», псл. *melti «тс.», укр. моло́ти;
водяний млин з’явився в римлян у І ст. до н. є;
р. [млин], бр. млын, п. вл. нл. młyn, ч. mlýn, слц. mlyn, м. млин, схв. млȕн, слн. mlín, с.-цсл. мълинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
млен
«палиця в жорнах для обертання каменя»
мли́во
«помел; зерно на помел; борошно»
млина́р
«мельник, мірошник»
млина́рство
млине́ць
«вітрячок для лякання птахів»
млини́на
«невеликий млин»
мли́ни́сько
«місце, де був млин»
млини́ця
«тс.»
мли́нище
«тс.»
млині́вка
«канал, яким іде вода до млина»
млинкува́ти
«віяти (зерно)»
млинове́
млинови́ця
«тс.»
млино́к
«невеликий млин; віялка»
млинчі́вка
«палиця в жорнах для обертання каменя»
млін
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| млын | білоруська |
| młyn | верхньолужицька |
| molῑna «млин» | латинська |
| málti «молоти» | литовська |
| млин | македонська |
| młyn | нижньолужицька |
| є | німецька |
| młyn | польська |
| mъlinъ | праслов’янська |
| *melti «тс.» | праслов’янська |
| млин | російська |
| мълинъ | сербо-церковнослов’янська |
| млȕн | сербохорватська |
| mlyn | словацька |
| mlín | словенська |
| моло́ти | українська |
| mlýn | чеська |
| molo «мелю» | ? |
| до | ? |
моло́ти (мелю́)
псл. *melti «молоти, подрібнювати»;
споріднене з лит. malù, málti, лтс. malu, malt, гот. двн. malan, лат. molo, molere «тс.», гр. μύλλω «дроблю», хет. mallai «роздавлює», дінд. mṛṇati «тс.; меле»;
іє. *mel-/ mol- «молоти, розтирати»;
р. моло́ть, бр. мало́ць, др. молоти, п. mleć, ч. mlíti, слц. mlieť, вл. mlěć, нл. mlas, полаб. mlaht, болг. ме́ля, м. меле, схв. млȅти, слн. mléti, стсл. млѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безмли́в'я
«час безробіття на млині»
ви́мелки
«вимелене»
ви́мол
«кількість змолотого борошна»
заме́л
«змолотий хліб, борошно»
заме́луватий
«балакучий, брехливий»
заме́люватися
«забріхуватися»
замелю́ха
«базіка; брехун»
ме́ливо
«помел; зерно на помел; борошно»
мелі́й
«той, хто привіз зерно на помел»
мелу́н
«балакун, базікало»
мельне́
ме́льник
мельникі́вна
«дочка мельника»
мельни́цтво
мельни́чити
«молоти у млині; бути мельником»
мельничу́к
«син мірошника, мельника»
мельну́ти
«палиця для приведення в рух жорнового каменя»
(однокр.). [ма́люх] Корз
менни́чити
«тс.»
мливо
мола́
молоття́
наме́л
намелистий
«який дає добрий намел»
недомел
обме́л
омеля́ти
«очищати від луски (ячмінь)»
переме́л
поме́л
помо́лець
«той, хто привіз зерно на помел»
проме́л
«плата зерном за помел»
промо́л
«мливо»
розме́л
розме́льний
розме́лювальний
розме́лювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мало́ць | білоруська |
| ме́ля | болгарська |
| mlěć | верхньолужицька |
| malan | готська |
| μύλλω «дроблю» | грецька |
| malan | давньоверхньонімецька |
| mṛṇati «тс.; меле» | давньоіндійська |
| молоти | давньоруська |
| *mel-/ mol- «молоти, розтирати» | індоєвропейська |
| molo | латинська |
| malu | латиська |
| malù | литовська |
| меле | македонська |
| mlas | нижньолужицька |
| mlaht | полабська |
| mleć | польська |
| *melti «молоти, подрібнювати» | праслов’янська |
| моло́ть | російська |
| млȅти | сербохорватська |
| mlieť | словацька |
| mléti | словенська |
| млѣти | старослов’янська |
| mallai «роздавлює» | хетська |
| mlíti | чеська |
| málti | ? |
| malt | ? |
| molere «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України