МИТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́то́ «оплата за перевезення товарів через кордон; [мірчук ДзАтл І]»
псл. myto;
запозичене з германських мов;
двн. muta «митниця; податок, збір» (нвн. Maut «тс.»), гот. mota «мито» пов’язані з нвн. messen «міряти», спорідненим з лат. meditor «міркую», гр. μέδομαι «тс.»;
р. мы́то, мыт, бр. мы́та, мыт, др. мыто, мытъ, п. слц. myto «мито»,, вл. нл. myto, ч. mýto «платна винагорода, премія», болр. м. ми́то, схв. мȗт, мито «хабар; підкуп», слн. mito «арендна плата», стсл. мыто «платня; прибуток; гроші; подарунок; хабар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́та́р
«службовець митниці, збирач мита»
мита́рства
«важкі переживання, муки; поневіряння; (церк.) випробування, через які проходить душа після смерті»
мита́рство
«ошуканство Ж; (ст.) митниця»
мита́рствувати
«поневірятися»
ми́тни́к
«працівник митниці»
митни́цтво
«митна справа»
ми́тниця
обми́тити
«обкласти митом»
переми́тник
«спекулянт; контрабандист»
про́мито
«високе мито»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́та | білоруська |
| myto | верхньолужицька |
| mota «мито» | готська |
| μέδομαι «тс.» | грецька |
| muta «митниця; податок, збір» (нвн. Maut «тс.») | давньоверхньонімецька |
| мыто | давньоруська |
| meditor «міркую» | латинська |
| ми́то | македонська |
| myto | нижньолужицька |
| messen «міряти» | нововерхньонімецька |
| myto «мито» | польська |
| myto | праслов’янська |
| мы́то | російська |
| мȗт | сербохорватська |
| myto «мито» | словацька |
| mito «арендна плата» | словенська |
| мыто «платня; прибуток; гроші; подарунок; хабар» | старослов’янська |
| мыт | українська |
| мыт | українська |
| мытъ | українська |
| мито «хабар; підкуп» | українська |
| mýto «платна винагорода, премія» | чеська |
| ми́то | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України