МИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́са «велика миска»
псл. misa;
через посередництво давньоверхньонімецьких діалектів (двн. mias «стіл») запозичено з народної латині;
нар.-лат. mēsa (лат. mensa) «стіл» пов’язується з mētior «міряю, вимірюю», спорідненим з псл. metǫ «кидаю; відміряю», укр. мета́ти «кидати»;
р. ми́са, ми́ска, бр. мі́са, мі́ска, др. ми́са «блюдо», п. слц. misa, ч. mísa, вл. нл. miska, болг. ми́са, стсл. миса «блюдо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зами́сник
«полиця для посуду»
ми́ска
миска́р
«виготовлювач мисок; гончар»
ми́сник
«полиця або буфет для посуду»
ми́сошник
«той, що виробляє миски»
мисча́
мисчи́на
«маленька або погана миска»
мисчі́вка
«синя глина, з якої виробляють миски»
ми́ся́
нами́сник
«тс.»
(у гуцулів)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́са | білоруська |
| ми́са | болгарська |
| miska | верхньолужицька |
| ми́са «блюдо» | давньоруська |
| mēsa «стіл» (лат. mensa) | народнолатинська |
| miska | нижньолужицька |
| misa | польська |
| misa | праслов’янська |
| metǫ «кидаю; відміряю» | праслов’янська |
| ми́са | російська |
| misa | словацька |
| миса «блюдо» | старослов’янська |
| мета́ти «кидати» | українська |
| ми́ска | українська |
| мі́ска | українська |
| mísa | чеська |
| mētior «міряю, вимірюю» | ? |
ми́ша «Mus L.» (зоол.)
псл. myšь;
споріднене з дінд. múḥ «миша, пацюк», гр. μũς «миша», двн. дангл. mūs, англ. mouse, нвн. Maus, лат. mūs, алб. mῑ «тс.»;
іє. *mūs;
далі зіставляється з дінд. muṣṇati «краде, грабує» або з гр. μύσος «бруд», σμυός «страшний, бридкий»;
реконструюється також (Трубачев ZfSl З, 676) іє. *mūs «сірий»;
р. др. мышь, бр. мыш, п. mysz, mysza, ч. слц. вл. нл. myš, полаб. måis, болг. ми́шка, схв. мȕш, слн. mìš, стсл. мышь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мися́
мися́тко
миш
«тс.»
миша́к
«кінь сірої масті; (мн.) мишачий послід»
миша́стий
«схожий на мишу; мишиного кольору, попелястий»
миша́тенький
«малорослий, з дрібними рисами обличчя»
миша́тий
«тс.»
миша́тина
«м’ясо миші Ж; мишачий послід»
ми́ша́чий
ми́шачка
«мишачий послід»
мишва́ (зб.) «миші»
мишеня́
ми́шечка
«тс.»
миши́н
«мишачий»
миши́ні
ми́шій
«тс.»
ми́шкати
«полювати на мишей (про лисиць); рознюхувати»
мишкува́ти
«тс.»
мишова́тий
«мишоподібний»
мишо́винє
«залишки їжі від мишей; солома, хлібні злаки, погризені мишами»
мишя́тко
«мишеня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mῑ «тс.» | албанська |
| mouse | англійська |
| мыш | білоруська |
| ми́шка | болгарська |
| myš | верхньолужицька |
| μũς «миша» | грецька |
| μύσος «бруд» | грецька |
| mūs | давньоанглійська |
| mūs | давньоверхньонімецька |
| múḥ «миша, пацюк» | давньоіндійська |
| muṣṇati «краде, грабує» | давньоіндійська |
| мышь | давньоруська |
| *mūs | індоєвропейська |
| *mūs «сірий» | індоєвропейська |
| mūs | латинська |
| myš | нижньолужицька |
| Maus | нововерхньонімецька |
| måis | полабська |
| mysz | польська |
| mysza | польська |
| myšь | праслов’янська |
| мышь | російська |
| мȕш | сербохорватська |
| myš | словацька |
| mìš | словенська |
| мышь | старослов’янська |
| myš | чеська |
| σμυός «страшний, бридкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України